Будь-яка книга починається з літер. Неважливо, яку дію зібрався провести людина, — написати твір або прочитати його, він повинен бути навчений грамоті. Одне з найперших знань, яке систематизовано приходить в життя людини, — це вміння читати. Поряд з рахунком це базові навички, які є найпотужнішим підставою для освіти.
Історія появи літер
У сучасному розумінні слово “азбука” має кілька значень. Найперше — це, власне, і є літери, те, що частіше називається словом “алфавіт”. Пов’язано таку назву з першими російськими літерами, за їх найменуванням, яке використовували аж до початку ХХ століття, тобто абетка — це “аз, буки”. Самі букви з’явилися дуже давно, прийшли на зміну знаковим значень слів.
Першими письмове позначення слів придумали фінікійці ще в XV ст до н. е .. Але їх спосіб складався лише з приголосних, що ускладнювало розуміння, тому греки запропонували свою версію, доповнивши приголосні гласними. Їх абетка — це основа для появи буквеної писемності в Європі.
У 863 році 24 травня у Болгарії завдяки працям двох учених ченців — Кирила і Мефодія – з’явилася кирилиця, яка і знаходиться зараз в основі російського алфавіту. Справедливості заради варто відзначити, що разом з кирилицею вони запропонували і альтернативний варіант — глаголицю, але вона не прижилася і згодом була забута. З 1987 року ця дата є Днем слов’янської писемності і культури. Це свято відзначають не тільки в Росії, але і в інших слов’янських державах, писемність яких заснована на алфавіті двох болгарських ченців.
