Агенти первинної і вторинної соціалізації: приклади та їх значення

Людина, як відомо, істота соціальна. Ми живемо в суспільстві і підкоряємося його законами. Становлення особистості відбувається в процесі її виховання, розвитку та соціалізації. Цей процес починається практично з перших днів знайомства дитини зі світом і триває протягом усього життя. У даній статті ми розглянемо вплив агентів первинної і вторинної соціалізації на особистість людини.

Що таке соціалізація?

Вона має на увазі під собою процес засвоєння людиною суспільних норм, цінностей і зразків поведінки.

Становлення особистості людини відбувається за допомогою так званих агентів первинної і вторинної соціалізації та її інститутів.

Процес адаптації до висунутим умовам соціуму включає в себе передачу і засвоєння знань, умінь, навичок, формування ідеалів, норм і правил поведінки.

Мета і функції соціалізації

Головною метою цього процесу є підготовка індивіда до виконання певної ролі та відповідності вимогам, що висуваються до нього суспільством. Виходячи з цього, соціалізація здійснює ряд функцій. Серед них можна виділити такі:

  • Нормативно-регулятивна функція. Вона пов’язана з регуляцією міжособових стосунків в соціумі, які підпорядковують загальноприйнятим нормам і законам. Здійснюється завдяки впливу на людину сім’ї, навчального або робочого колективу, релігії, політики та інших соціальних інститутів.
  • Особистісно-перетворювальна функція. Ця функція соціалізації полягає у виділенні людиною особистісних установок, цінностей і орієнтирів, перетворення суспільних ідеалів в особистісно значущі поняття.
  • Ціннісно-орієнтована функція. Визначається тим, що людина усвідомлює і приймає суспільні цінності, які близькі його оточенню; регулює свою поведінку у відповідності з цими цінностями, виробляє власні життєві цінності. Сформованість ціннісних орієнтацій впливає на ставлення людини до навколишньої дійсності і своїм близьким.
  • Інформаційно-комунікативна функція. В процесі комунікації відбувається обмін інформацією. Це сприяє розширенню соціального досвіду і знань кожного індивіда.
  • Проективна функція. Сприяє тому, що людина або група в процесі соціалізації засвоює модель поведінки і проектує її на свою життєдіяльність, керуючись у своїй діяльності певним проектом. Тобто це дія за певною схемою.
  • Творча функція. Стає можливим при достатньо високому рівні соціальної адаптації і свідчить про здатність людини або соціальної групи творити, створювати щось нове, шукати шляхи виходу з ситуації, використовуючи при цьому свій особистий досвід, накопичений в процесі соціалізації.
  • Компенсаторна функція. Сутність даної функції соціалізації заповнення недоліків фізичного, психічного чи інтелектуального характеру. В рамках даної функції відбувається адаптація людини з певними особливостями або недоліками до повноцінної життєдіяльності в суспільстві.
Дивіться також:  Де можна зробити аналіз водопровідної води? Як правильно взяти пробу і зробити дослідження?

Механізми соціалізації

Факторами або механізмами, за допомогою яких здійснюється цей процес, є все те, що впливає на життя людини. Сюди можна віднести спадковість, сім’ю, колектив, книги, телебачення, Інтернет, тип суспільного ладу, політичної системи та інше.

Агенти та інститути соціалізації

Під агентами соціалізації мається на увазі оточення людини, яке, впливаючи на нього, забезпечує засвоєння соціальних норм і правил. Іншими словами, це конкретні особистості, які впливають на процес адаптації індивідуума.

Інститути соціалізації — це об’єкти, що впливають на становлення особистості в соціумі (школа, університет, робота).

Вчені розрізняють первинну і вторинну соціалізацію.

До первинної відноситься процес оволодіння людиною норм і законів, за якими живе суспільство, його цінностей і традицій від народження і до періоду формування зрілості.

Вторинна соціалізація пов’язана безпосередньо з оволодінням індивідом професією в процесі його становлення як особистості.

Агенти первинної соціалізації

В залежності від виду, вчені виділяють агенти первинної і вторинної соціалізації.

Вони впливають на людину по-різному і різною мірою.

До первинним агентам відноситься саме близьке оточення людини: сім’я як інститут первинної соціалізації (мама, тато, бабуся, дідусь, тітка, дядько, інші родичі). До цієї ж категорії можна віднести шкільних вчителів, друзів і сусідів.

Особливістю даних агентів є те, що вони починають впливати на людину з самого народження, з перших хвилин його життєдіяльності.

Роль сім’ї в соціальній адаптації дитини

Однією з головних функцій сім’ї є соціалізація особистості дитини.

Соціальна адаптація дитини полягає у прийнятті ним норм і правил на основі отриманого при взаємодії з суспільством досвіду.

Роль сім’ї у цьому процесі дуже велика, адже сім’я як інститут соціалізації є тим самим першим і найбільш значущим інститутом, який впливає на становлення особистості людини.

Дивіться також:  Вроджена грамотність: опис понять, методика розвитку, поради батькам

Саме в сім’ї дитина набуває перші знання про суспільство, ролях, нормах і законах, дізнається про традиції і звичаї, прийнятих членами даного суспільства.

У такій обстановці він вчиться взаємодіяти з іншими людьми та підкорятися певним правилам. Тому роль сім’ї як інституту соціалізації при адаптації дитини в соціумі переоцінити неможливо.

Агенти вторинної соціалізації

До них відносяться всі ті, хто чинить менший вплив на людину, проте безпосередньо пов’язаний з ним в процесі життєдіяльності. Це представники адміністрації навчального закладу, співробітники поліції, армії, церкви та інших громадських або професійних організацій.

Суспільство як інститут соціалізації є складною динамічною системою, яка включає в себе безліч підструктур, органічно взаємодіючих між собою за певними правилами в процесі життєдіяльності.

Фактори успішної соціалізації

Це умови, при взаємодії яких протікає процес соціалізації. Прийнято розрізняти 4 групи факторів соціалізації:

  • мегафакторы — це космос, світ, планета;
  • макрочинники — держава, народ, суспільство;
  • мезофакторы, які визначаються умовами соціалізації великої групи людей, об’єднаних місцем проживання, приналежністю до одного етносу, соціальної групи;
  • микрофакторы — сім’я, друзі, учнівський або робочий колектив, сусіди, інші соціальні мікрогрупи.

Всі ці фактори соціалізації в тій чи іншій мірі впливають на людини, забезпечуючи процес соціалізації.

Варто зазначити, що існують й інші класифікації факторів соціалізації.

А. В. Мудрик розподіляє фактори на три групи: макрочинники, мезофакторы і микрофакторы.

У класифікації Бронфенбреннера знаходимо чотири групи факторів, які впливають на успішність соціалізації особистості:

  • Перший фактор – мікросередовище. Це все те, що оточує людину з самого народження — сім’я, друзі, книжки, іграшки.
  • Другий фактор – мезосистема. Взаємовідносини між різними життєвими областями, об’єднання цих областей — об’єднання школи і сім’ї, сім’ї і вулиці і т. д.
  • Третій фактор — экзосистема. До неї належать органи державної влади, адміністративні установи та інші громадські організації.
  • Четвертий факто — макросистема. Це норми культури і субкультури, світоглядні позиції і ідеологія, переважаючі в суспільстві.
Дивіться також:  Реакція Майяра. Реакція між амінокислотою і цукром - сама смачна хімічна реакція

Також виділяють особистісні, середовищні і виховні фактори соціалізації:

  • Особистісні фактори — потенціал і особливості людини, які регулюють його діяльність, поведінку в звичайних умовах життєдіяльності, здатність до придбання нового соціального досвіду.
  • До середовищні факторів належать нетипові ситуації та умови, в яких опиняється людина. Це може бути нова обстановка або тиск з боку колективу.
  • Виховні фактори — це те виховний вплив, який чиниться на людину і регулює процес його соціальної адаптації.

Успішність соціальної адаптації особистості визначається її прийняттям суспільних норм і порядків, а також здатність протистояти суспільству і життєвих ситуацій, що перешкоджає саморозвитку, самореалізації.

Умовами успішної соціалізації є узгоджене вплив на людину різних соціальних інститутів. Але тим не менш суспільство продовжує впливати на людину стихійно, що часто призводить до проблем. У зв’язку з цим у навчальних закладах активно впроваджується і реалізується програма виховання і соціалізації учнів та молоді.

Виховання грамотного і соціально активного покоління — запорука процвітання держави в цілому. Саме тому дана проблема вимагає пошуку шляхів вирішення на державному рівні.

Центри соціальної адаптації

Різноманітність факторів соціалізації і неузгодженість впливу соціальних інститутів на особистість часто провокують виникнення проблем із соціальною адаптацією. Це виражається в асоціальній поведінці людини, веденні ним асоціального способу життя, виникнення алкогольної або наркотичної залежності і т. д.

Для подолання цих проблем сьогодні існують центри соціальної адаптації.

Вони працюють для того, щоб допомогти людям заповнити прогалини і виправити недоліки соціалізації. Центри соціальної адаптації надають тимчасовий нічліг людям, які опинилися без певного місця проживання і занять. Також співробітники центрів проводять ряд заходів, що сприяють адаптації тих людей, які втратили соціально корисні зв’язки. Вони реалізують програму виховання і соціалізації особистості за допомогою впливу комплексу факторів. У роботі центрів враховується взаємодія всіх компонентів адаптації людини в суспільстві. Центри активно співпрацюють зі всіма інститутами та агентами первинної і вторинної соціалізації.