Агроландшафт — це що таке?

Комплекс агрогеосистемы формує основу для життєдіяльності людини навіть в умовах цифрової епохи. Розуміючи принципи трансформації енергії та речовини в межах даної ніші, можна адаптувати до неї виробничі сільськогосподарські потужності. Таким чином, зокрема, використовується структура агроландшафту – це складний багатокомпонентний склад земельних ресурсів, який включає також елементи культивації та технологічного обслуговування.

Поняття і суть агроландшафту

В основі агроландшафту лежить земельний масив, який складається з множини пов’язаних між собою компонентів. В якості останніх можуть виступати і природні об’єкти з факторами впливу, і технічні засоби систем землеробства. У загальному вигляді утворюється єдина екологічна середовище з елементами технологічного контролю окремих її режимів і параметрів – ґрунтових, гідрологічних, теплових і т. д. В той же час агроландшафт – це територіальна одиниця, використовувана для вирішення цілком конкретних завдань землеустрою. Як правило, вона організовується на сприятливою з точки зору ведення сільського господарства місцевості з достатніми можливостями саморегуляції. Дана система також характеризується антропогенними властивостями, які дозволяють здійснювати управління ресурсами.

Структурний пристрій системи

Можна виділити дві групи складових частин, які утворюють агроландшафт – як вже говорилося, це природні і землеробські елементи. До перших відносяться наступні:

  • Ґрунти агроландшафтів, які самі по собі можуть представлятися в якості складної багатошарової системи.
  • Гідрологічна мережа і рельєф.
  • Повітряна середовище.
  • Водні ресурси.
  • Мікроклімат з його параметрами.
  • Флора і фауна.

Багато в чому за рахунок природних компонентів і проводиться експлуатація земельного фонду. В якості інструментів даної експлуатації виступають землеробські елементи агроландшафту:

  • Сівозміни.
  • Робочі ділянки з полями.
  • Гідротехнічні та ґрунтозахисні кошти.
  • Земельні угіддя.
  • Агротехнічний інвентар та обладнання.

Призначення агроландшафту

Система обслуговування агроландшафту орієнтується на конкретні завдання, які можуть принципово відрізнятися один від одного. Зокрема, виділяються наступні функції:

  • Виробничі. Організація оптимальних умов для землеробських заходів.
  • Територіальні. Забезпечення можливостей для приречення співвідношення земельних ділянок і створення умов для існування флори і фауни.
  • Фізико-хімічні функції. Безпосередньо пов’язані з регуляцією фізичного стану земель. Зачіпаються такі характеристики ґрунту, як щільність, структура, водопроникність і т. д.
  • Метеорологічні функції агроландшафту. Це широкий комплекс регулюючих завдань, які відносяться до мікрокліматичних режимам, стану грунту і гідрологічної середовища.
  • Біологічні. Забезпечення можливостей для підтримки біопродуктивності земель, ентомологічної саморегуляції і гумусообразованія.
Дивіться також:  Будівельний технікум в Йошкар-Олі: адреса, спеціальності, вимоги при прийомі абітурієнтів

У кожному випадку використовується певний набір заходів, спрямованих на вирішення поставлених завдань. В цілому, ці функції орієнтуються на підтримку природного екологічного фону і створення умов для виробничої діяльності в рамках конкретного середовища.

Класифікація агроландшафтів

Використовується кілька ознак поділу агроландшафтів. Основна класифікація передбачає врахування відмінностей за напрямом спеціалізації або користування земель:

  • Польові системи. Ріллі та інші землеробські угіддя.
  • Садово-плантаціонние. Такі системи використовують для вирощування фруктів, винограду, чаю, ягід і т. д.
  • Пасовищні. Переважно лучні території.
  • Виробничий агроландшафт. Системи цього типу найщільніше пов’язані з агропромисловим комплексом і застосовуються для фермерського вирощування худоби з метою одержання молока, м’яса, яєць та іншої продукції.
  • Змішані системи. На таких територіях може бути кілька інфраструктур для різного користування.

Існує і класифікація агроландшафтів, що припускає поділ за ступенем антропогенного впливу:

  • Екстенсивні. При високій спеціалізації такі системи відрізняються низькою продуктивністю.
  • Інтенсивні. Передбачається високий ступінь антропогенного впливу і відповідна продуктивність.
  • Адаптивні. Помірні системи з точки зору зовнішнього впливу. Продуктивність в даному випадку висока.

Стійкість і оцінки агроландшафтів

Планування і розрахунок моделі експлуатації агроландшафту неможливі без попередніх оцінок потенційної продуктивності конкретної системи. Як правило, застосовується комплексна оцінка продуктивності з урахуванням стійкості території до технічних і кліматичних навантажень. Загальний показник народногосподарської цінності виражається через природний потенціал місцевості і характер зовнішніх впливів. Причому стійкість агроландшафту відбивається не тільки негативними агротехнічними факторами впливу, але і застосовуваними меліоративними процедурами, які забезпечують позитивний ефект відновлення земель. Також у системі критеріїв враховуються соціально-економічні чинники території, не пов’язані безпосередньо з природно-кліматичними умовами.

Зміни екологічного стану агроландшафту

Процеси зміни родючих і біохімічних властивостей ґрунтового покриву в комплексі з водними і геохімічними балансами визначають екологію агроландшафту з динамікою її поліпшення або деградації. До факторів впливу можна віднести використання хімічних речовин при добриві, кошти культивації, ерозію, порушення біогеохімічних бар’єрів і т. д. Це практично неминучі умови сільськогосподарської експлуатації, але їм також протидіють процеси оптимізації відновлювальної агроландшафту, які передбачають раціональне використання земель, охоронні заходи, збагачення та оздоровлення грунтових і гідрологічних ресурсів.

Дивіться також:  Знаходитися під егідою — це значить... Слово в прямому і в переносному сенсі

Висновок

Природний ландшафт сам по собі представляє складну геосистему, яка нерозривно пов’язана з природною дикої середовищем. Її значущість для існування людини завжди була велика і сьогодні з огляду екологічних загроз цінність цієї системи тільки зростає. І агроландшафт – це один з найбільш активно експлуатованих компонентів загальної геосистеми, оскільки найбільша частка виробництв працює саме в цьому середовищі і на її ресурси. Для збереження і продовження життя агроландшафтного комплексу сьогодні застосовуються різні технології, пов’язані з меліорацією і загальним поліпшенням екологічного фону. Разом з цим змінюються і технологічні підходи до безпосереднього використання земель.