Анадырский затока: розташування, опис, кліматичні особливості

Затока, званий Анадырским, — найбільший в Беринговому морі, яке знаходиться в Чукотському автономному окрузі. Він лежить між двома мисами під назвами Наварін і Чукотський. У ньому багато дрібних заток і бухт і два великих. Це Анадырский Лиман і Затоку Хреста, розташовані в глибині Анадирського затоки.

Історія відкриття

Відкритий Анадырский затока, званий також Анадирської губою, був експедицією відомого російського мореплавця Семена Дежньова у 1648 році. Їм був закладений Анадырский острог, що виросла згодом у місто Анадир. Перша карта Анадирського затоки була накреслена в 1665 році енисейским козаком, землепроходцем Курбатом Івановим, упорядником карт Далекого Сходу і першовідкривачем озера Байкал. Іванов служив у Анадырском острозі. Разом з групою промисловців він у 1660 році, навесні, здійснив плавання по затоці до мису Чукотський.

Загрузка...

Географічне положення, опис

Як можна побачити на карті, Анадырский затока розташований на південь від Чукотського півострова. Його географічні координати – 64◦ с. ш і 178◦ з. д.

Ширина затоки біля входу в нього складає 400 кілометрів. Довжина – близько 280 кілометрів, найбільша зафіксована глибина -105 метрів. У затоку впадають кілька річок, більш або менш великих, серед яких – Канчалан, Туманская, Велика, Анадир.

Анадырский лиман

Безпосередньо в Анадырский лиман, в якому теж розрізняють кілька складових, впадають річки Канчалан (в Канчаланский лиман), Анадир і Велика (в затоку Онемен), Автаткууль і Третя річка. Саме на його березі розташоване місто Анадир, самий східний в Росії, є адміністративним центром Чукотського автономного округу. Відстань від нього до столиці держави становить 6192 кілометра. Час тут відрізняється від московського на +9 годин (камчатський часовий пояс).

По інший бік лиману, в селищі Вугільні Копальні, лежить аеропорт Анадиря. Звідси літають літаки в населені пункти Чукотки, а також в Хабаровськ і Москви. Морський порт міста є найбільшим у регіоні. Навігація тут триває всього чотири місяці: починається 1 липня, а закінчується 1 листопада. Від Анадирського затоки лиман відокремлюють дві коси: Земля Гека і Російська Кішка.

Дивіться також:  Пори року - це... Поняття, визначення, тривалість

Затока Хреста

Затока розташований біля південного берега Чукотського півострова. Був відкритий Семеном Дежневым. Нанесений на карту теж Курбатом Івановим (спочатку був названий Ночан). Був перейменований на честь свята Святого Животворящого Хреста Господнього Витусом Берінгом у 1728 році.

Глибина моря в затоці – близько 70 метрів. Він врізається В сушу на 102 кілометра. Біля входу він вже, ніж у середній частині: 25 і 43 кілометра відповідно.

Природні умови, рослинний і тваринний світ

Клімат тут, як і слід було очікувати, дуже суворий, субарктичний, морський. Середня температура в липні становить +11 градусів, у січні – 22 нижче нуля. Середньорічна температура повітря – близько 7 градусів морозу. Майже весь рік в Беринговому морі Анадырский затока (в честь кого названо море, зрозуміло без пояснень) покритий льодами.

Анадир розташований в зоні вічної мерзлоти, і більшість його будинків зведено на палях. Літо тут дуже коротке: у травні та жовтні температура повітря нерідко нижче нуля. Проте зимові показники все ж менш суворі, ніж на інших територіях Чукотського автономного округу, що в глибині материка, завдяки близькості моря.

Опади в цьому регіоні випадають переважно влітку (близько 350 мм рт. ст. у рік). Вода в серпні прогрівається в середньому до 12 градусів вище нуля, зафіксований абсолютний максимум становить 16,9 градуси вище нуля.

Води затоки багаті рибою. Це і камбала, і лососеві, тріска, і мойва. Основний промисловий вид – кета. У затоці живуть гренландські і сірі кити. Тут можна зустріти і білих ведмедів. Сім видів мешкають в затоці ссавців занесені в Червону книгу.

Береги Анадирського затоки – це заболочена або гірська тундра. Рослини тут переважно низькорослі: арктична верба, береза худа, з ягід – лохина, журавлина. Чагарники ростуть в долинах річок. Найбільше тут мохів і лишайників, самих невибагливих і витривалих представників флори.

Дивіться також:  Як правильно говорити дзвонить або дзвониш? Де наголос?

Цікавий факт

У 2011 і 2012 роках в районі Анадиря і гори Діонісії відповідно вченими були виявлені залишки викопних лісів епохи палеоцену. Відкриття було дивним, оскільки раніше ніяких доказів зростання тут у давні часи лісів не було. Знайдені в районі гори Діонісії рослини згодом були виділені в так звану Тэмлянскую флору (Тэмлян – назва гори на чукотському мові). Серед них – квіткові, хвойні рослини.