Основним персонажем твору є ворон, представлений письменником в образі старої птиці, переживає за долю своєї зграї і намагається відшукати захист у більш вагомих представників пташиного братства.
Проживши чимало років, ворон з сумом і тугою спостерігає за поступової загибеллю природи, при якому стає все важче добувати їжу і вижити під непомірними оброками, встановленими хижими птахами.
Розуміючи, що воронячого роду незабаром загрожує вимирання, ворон вирішує звернутися до всемогутнім птахам з чолобитною про допомогу в непростій ситуації.
Відвідавши яструба, що не бажає приймати реальність, яка відбувається в пташиному співтоваристві, ворон чує лише жорстокий рада про необхідність життєвої спритності і прославлянні принципу найсильнішого в світі.
Звернувшись до кречету, ворон також не знаходить співчуття, оскільки кречету з його офіційною демагогією тягарем слова птиці про порочність правди.
Не знайшовши захисту в проміжних пташиних інстанціях, ворон вирішує відвідати саму могутню птицю в особі важливого старця – шуліки, що сидить на високій гірській вершині виступає на скелі. Розповідає коршуну ворон про пташиних бідах і нещастях, однак і тут не знаходить розуміння, оскільки шуліка зізнається, що не в силах дивитися правді в очі, так як, усвідомивши правду, необхідно її виконувати.
Шуліка погоджується з челобитчиком в тому, що навколо життя йде постійна боротьба, але переконує ворона в тому, що незабаром ситуація зміниться і настане загальне братерство і згоду, при чому наступ періоду соціальної рівності, з точки зору шуліки, неминуче.
На прикладі шукає правду представника пташиного меншини письменник демонструє марні спроби простого народу відшукати в правлячих сословиях захист, розуміння і підтримку, а також можливість змінити життя звичайних людей на краще.
Розкриваючи сюжетну лінію казки, автор з використанням прийомів гострої сатири зображує марний пошук правди в різних чиновницьких інстанціях, служителі яких виявляють неприховане байдужість до положення російського народу, не бажаючи брати до уваги його тяжке стан у вигляді безпросвітного, виснажливого праці, моральних стражданнях, рабського терпіння і необхідність назрілих змін у суспільстві.
Своїм твором письменник прагне донести до масової свідомості необхідність колективного самозахисту і боротьби за народні права і звільнення від рабських пут.
Ідея і тема
