Аналіз оповідання Чехова Студент 10 клас

У творі А. П. Чехова йдеться про Івана Великопольському, студента духовної семінарії. Він йшов додому. Студенту здавалося, що навколо морок і голод, бо було холодно й моторошно на вулиці. Але ось він побачив багаття і підійшов до нього погрітися.

Біля багаття сиділи дві жінки: мати і дочка. Вони були вдовами. І тоді Іван розповів їм історію з Біблії. Розповідь дуже зворушила Василину, мати молоденькою вдови. Вона заплакала, випробувавши відчуття жалості до Ісуса. А її дочка, Ликера, не промовила ні сльози, але, коли вона підняла голову і подивилася на студента, вираз її обличчя зображувало сильний біль. Воно було дуже важким, напруженим і скорботним.

Занурюючись в атмосферу розповіді, у читача виникають двоякі почуття. По-перше, почуття простого людського страху. Він пронизує головного героя до кісток. Із-за страху Іванові здається все навколо похмурим і холодним. А з іншого боку оповідач показує студента, одухотвореного вірою. Студент так радісно і повчально розповідає уривок зі священного писання, що читач потрапляє в атмосферу людини, яка справді вірить у Бога і любить свою справу.

Читаючи розповідь, видно два способи боротьби людини зі страхом: практичний і духовний. Перший спосіб – це вогнище. Коли студент підійшов до вогнища, то вже йому стало легше і простіше. Він заспокоївся й почав грітися. Тут видно практичний спосіб боротьби зі страхом. Студент, як і будь-яка людина, що отримав комфортні умови, відразу розслабляється і всі погані думки, які були в його голові на той момент, зникають самі собою.

Інша сторона боротьби людини зі страхом – це духовна. Майже у всі часи у важкій ситуації людина звертається до Бога. Це визнаний факт, що є такі ситуації і обставини, з якими людина не може боротися тільки фізичними силами. Тоді він звертається до віри.

Дивіться також:  Характеристика і образ Яші в пєсі Чехова Вишневий сад

Зігрівшись біля багаття, студент заводить розмову про «таємної вечері». Наводячи цей приклад, він говорить про зраду. Для чого Іван Великопольський розповів цю історію двох вдовам, до кінця залишається незрозуміло. Але ясно тільки одне, що нікого: ні оповідач, ні слухачів, ця історія не залишила байдужим. Кожен виніс свій урок і розкрив далеко ховалися думки. А студента, переправлявшегося на поромі додому, охопило почуття щастя. Всеосяжного досконалого і водночас несподіваного. Він був радий силу свого вчення, в якому бачила високий сенс.