Розповідь Михайла Михайловича Пришвіна «Комора сонця» оповідає про сиріт, про те, як вони справлялися з труднощами, як вчилися жити без батьків.
Головних героїв автор описує дуже скрупульозно. Дівчинка, Настя, старша в сім’ї, представляється читачеві відповідальною і дуже працьовитою. Вона з веснянками на обличчі, зі світлим волоссям, тендітна і дуже розумна. Завжди поступалася братові, намагалася зробити як краще і в усьому йому допомагала. Автор називає її золотий курочкою на високих ніжках. На мій погляд, Михайло Михайлович недаремно дав таке прізвисько Насті. Протягом усього розповіді, він пише про неї з повагою. Настя вставала до сходу сонця, виганяла стадо корів на пасовище і, не лягаючи спати, займалася всіма справами по господарству до самої ночі.
Митрашу, брата головної героїні, автор описує як «маленького чоловічка в мішечку». Він навчився у батька певного ремесла і займався чоловічими справами по господарству. Результат свого ремесла Митраша продавав чи обмінював. Так і жили сироти, влаштовуючи свій побут.
Автор оповідання дуже точно поділяє обов’язки по господарству між дітьми. Залишившись одні, без батьків, Настя і Митраша займаються побутовими справами разом. «Золота курочка на високих ніжках і мужичок у мішечку» займаються жіночими та чоловічими справами по господарству відповідно. Такий поділ праці між дітьми і дає їм, на мій погляд, ту згуртованість та дружбу, яка повинна бути між рідними людьми.
Як-то раз діти вирішують йти за журавлиною. В лісі вони розходяться по різних стежках. Митраша потрапляє в болото і довго не може вибратися, а Настя захопившись збиранням журавлини забуває про брата. Знайти один одного дітям допомагає собака лісника по кличці Травичка.
Михайло Пришвін назвав свою розповідь «Комора сонця» тому, що в лісових болотах дуже багато торфу. В часи Вітчизняної війни дане пальне було дуже цінно, так і залишається цінним донині.
На мою думку, автор розповіді дуже точно передав всю атмосферу, яка повинна бути між дітьми, які залишилися без батьків. Пришвін показав братсько-сестринську любов. Настя і Митраша завжди були разом, жили в світі. Адже вони залишилися одні на цілому світі, і ріднішими один одного у них нікого немає. Автор наочно показує у своєму творі, що може статися, якщо брат і сестра не будуть ладити один з одним.
Після прочитання оповідання «Комора сонця», кожен читач запитає: як я ставлюся до своєї сестри або брата? Адже рідніше сестри чи брата у людини нікого немає. Вони завжди повинні бути разом і допомагати один одному. А щоб краще зрозуміти, як слід ставитися до рідної людини, варто прочитати цей розповідь.
