Аналіз вірша Полонського Блаженний озлоблений поет

У цьому вірші оспівується поет, а також його озлобленість, як властивість, притаманне не тільки йому, але всім його сучасникам.

З перших рядків автор заявляє, що поет, будь він навіть злісним, блаженний, тобто майже святий. Йому слід дарувати вінці як символ вшановувань. Поета Полонський порівнює з моральним калікою. Виходить, що поет пережив духовну травму, а, можливо, і не одну… Його оточення (всіх людей, взагалі) Полонський називає дітьми століття, теж озлобленого. Це такий злий час, на думку автора.

У другій строфі розкривається, чим же займається герой у своїй поетичній діяльності. Звичайно, поет шукає світло (вихід) у темряві. Мабуть, це темрява невігластва, злості людської… Він не вірить людям, не вірить у богів. Єдине, що у нього залишилося – розум, раціональність. Так, такий вік – втрата релігійності, а також спільності, пояснення всього логічними викладками.

Ця Тема розвивається в третій строфі. Поет турбує людей «солідних», тобто їх сон. Люди ніби сплять, а не живуть, але іноді віршована рядок може так зачепити, що вони прокинуться для справжнього життя. Навколо героя одні протиріччя, і він страждає. Тут використана метафора «ярмо сумнівів», яка підкреслює їх тяжкість. Епітет «пророчий» щодо віршів дуже важливий для розуміння, адже поети і письменники часто виступають «провісниками». Люди дивуються, через роки, як поет передбачив події. Але мисляча людина просто бачить зовсім не райдужні перспективи, попереджає інших, але ті не завжди готові щось змінити.

У четвертій строфі намітився перелом. Тепер мова йде про те, що поет не робить. Не переносить він масок, тобто оманливих вражень, яке хочуть зробити люди. Він не просить поміняти своє щастя на щось матеріальне. Але головне, що він любить всім серцем.

Дивіться також:  Твір опис картини Ранок на Куликовому полі Бубнова

Ця думка знаходить продовження, адже в любові цій – майбутні ідеї, а в них – порятунок. Важливі тут і пристрасті, і дух протиріччя поета-творця. Фрази тут стають рубаними визначеннями.

Поет мимоволі кричить, але цим він висловлює затаєну людську біль. Цю здатність він і великий.

Аналіз вірша Полонський Блаженний озлоблений поет за планом