Пейзажна лірика завжди поглиблює читача у світ мрій, надій, творення і смутку. Саме такий твір Федора Тютчева «Осінній вечір». Із самої назви вже зрозуміло, що твір про осінньому пейзажі, про прекрасну пору листопаду.
На самому початку автор показує як чудові осінні пейзажі, все спокійно й умиротворено, спокій і краса, тиша і таємничий світ заходу. Трохи пізніше настрій не тільки читача, а й поета змінюється, з’являється тривога, в світлі заходу, який падає на що впала листя, а в легкому осінньому повітряному русі, здається скрізь таїться якась загроза. Далі знову в душі поселяється тиша, спокій, якась чарівна нерухома картина. Захід сонця, а на зміну заходу приходить блакить і крайні сонячні промінчики приховує якась туманна димка, туга, смуток, розставання з сонцем і теплом, це все як саме життя для нього. Раптом, раптові сильні пориви крижаного вітру, вісники неминучої зими, він сумує від закінчення осені, хвилюється і втрачає спокій. Сам твір читається досить спокійно і не має різких емоційних стрибків.
Прочитавши вірш «Осінній вечір», здається ніби все людство, сам автор і природа стали одним цілим, безсмертним, адже на зміну одному пори року прийде інше, на зміну одному життєвому циклу прийде інший, точно так, як за днем настає ніч.
Перехресна рима, написана пятистопным ямбом з двухсложной стопою з наголосом на другому складі. З точки зору синтаксису – це твір суцільне складне підпорядковане пропозицію. Використання безлічі стежок, метафор, порівнянь, з емоційними епітетами, сильними образами, ємним глибоким філософським сенсом, якимось внутрішнім душевним рухом.
В такому маленькому вірші, стільки людського почуття, стільки образів, думок, і все це в жодному разі не перевантажує композицію.
Сам автор це ліричний герой свого твору. Повітряне, легке вірш читається на одному подиху і залишає сумний і якийсь романтичний настрій в душі читача.
8 клас, 10 клас
