1 варіант аналізу вірша Тютчева Зима недарма злиться
Вивчивши вірш «Зима недарма злиться…» мені здається, що ліричний герой у ньому є глузливою і комічною особистістю. Автор на початку твору дає нам зрозуміти, що прийшла пора Весни, вже навіть жайворонки в небі чекають відходу Зими. А Зима веде себе як дитина, звідси і з’являється комічність, це чітко видно в передостанній строфі вірша. Зима, від небажання йти, сказилася, і кинула у Весну, яка здається нам прекрасним дитиною, снігом.
Протягом усього вірша у Зими негативний настрій, вона клопочеться, бурчить. З’являється таке відчуття, що Зима представляється нам у вигляді старої. Але Тютчев робить вірш так професійно і грамотно, що у читача воно викликає сміх. Жанром цього вірша є епіграма. Мені здається, що в цьому творі активно висміюється Зима, яка не хоче йти. Простіше кажучи, він ставить Зиму в незручне становище, від якого нам смішно. Другим образом у цьому творі є Весна. Вона приходить, щоб змінити Зиму, а Зима не хоче йти, з-за цього у них і відбувається конфлікт. До речі кажучи, скрізь Зима описується авторами героєм. Так, суворим, але позитивним героєм. Тут Тютчев вирішив по-своєму, він зробив її негативної особистістю. Весна зовсім не агресивна, вона дуже добра, це простежується в 3 строфі. Коли Зима бурчить на Весну, та їй у відповідь лише регоче.
У даному вірші переважають такі образотворчі засоби, як уособлення. На протязі всього твору Зима і Весна представляються нам живими героями, які знаходяться в конфлікті один з одним. У вірші немає швидкого ритму, в ньому навіть відсутні ударні рядки. Рима простежується легко, тому що вірш написано розмовним стилем, а найчастіше Тютчев писав «високим штилем».
Цей вірш написано Тютчева в 1836р., тоді йому було 33 роки . Після цього він прожив ще 40 років, після чого помер у 1873 р. Коли він писав цей вірш, у Тютчева був ще за середній період життя. На той момент він жив за кордоном, так як будував велику кар’єру дипломата. За кордоном він згадував про Росію, про своє дитинство. Саме тому він багато писав про красу природи в Росії, він сумував за нею. Варто зауважити, що Тютчев писав під псевдонімами. Він вважав, що дипломат не має права писати вірші. Після написання вірша, Тютчев відправив його своєму другові – Гагаріну, але воно було опубліковано після його смерті.
5 клас за планом. Коротко. Метафори, ідеї, уособлення. 2 клас.
