Байка Ізмайлова Гора в пологах

Гора, гора у пологах!
Стонает, силкується і вогонь і полум’я мещет!
Кипить безодня вод, тремтить столітній ліс!
Ціла Вселенна від жаху тріпоче!

Читати текст байки

Про чудо природи! про страх!
Гора, гора у пологах!
Стонает, силкується і вогонь і полум’я мещет!
Кипить безодня вод, тремтить столітній ліс!
Ціла Вселенна від жаху тріпоче!
Невже не бачиш ти з висоти небес,
Всесильний Юпітер! що робиться з нами?
Ах! що ця гора на світло зробить?
Чудовиськ, які Титани були самі?
І, може бути,
Олімп із землею пропаде?
Зло має винищувати, ледь лише відбувається,
Візьми мерщій перун, почуй моління!..
Але ось розсілася вже — і се з нею виходить…
Всесильні небеса! Дуже! Та це миша.

Мораль байки

Багато схильні тільки звуки видавати, а насправді мало що можуть.

Написана в 1806 році

Дивіться також:  Байка Ізмайлова Філін і Чиж