Квартет малюнок
Пустуха-Мавпа, Осел, Козел та клишоногий Ведмедик
Затіяли зіграти Квартет.
Дістали нот, баса, альта, дві скрипки
І сіли на лужок під липки –
Полонити своїм мистецтвом світло.
Ударили в смички, деруть, а толку немає.
“Стій, братці, стій! – кричить Мавпа. – Стривайте!
Як музиці йти? Адже ви сидите.
Ти з басом, Михасю, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді піде вже музика не та:
У нас затанцюють ліс і гори!”
Розсілися, почали Квартет;
Він все-таки йде на лад.
“Постійте ж, я знайшов секрет, –
Кричить Осел, – ми, мабуть, вже порозуміємося,
Якщо сядемо поруч”.
Послухалися Осла: всілися чинно в ряд,
А все-таки Квартет йде на лад.
Ось пущі колишнього пішли у них розбори
І суперечки, кому і як сидіти.
Сталося Солов’ю на шум їх прилетіти.
Тут з проханням до нього, щоб їх вирішувати сумніви:
“Мабуть, – кажуть, – візьми на годину терпіння,
Щоб Квартет у порядок наш привесть:
І ноти є у нас, і інструменти є;
Скажи лише, як нам сісти!” –
“Щоб музикантом бути так треба вміння
І вуха ваших понежней, –
Їм відповідає Соловей. –
А ви, друзі, як не сідайте,
Все в музиканти не годитесь”.
