“Ти несеш якусь нісенітницю”, – таку фразу може іноді почути людина у відповідь на якісь незрозумілі іншим людям висловлювання. Звичайно, є багато інших синонімів цього слова, наприклад, нісенітниця, нісенітниця, дурниця, але слово “белиберда” також використовується багатьма. Якщо вам цікаво дізнатися про його походження, то просто продовжуйте читати!
Значення слова “белиберда”
Виявляється, белиберда – це не тільки лише синонім до слів на зразок дурниць, нісенітниці. Крім цього, є й інше визначення. Згідно нього, белиберда – це дрібні речі поганої якості, зібрані разом. Наприклад, уривки, уламки, лоскутья і т. п.
Історія появи і походження слова “белиберда”
Перше використання в літературній мові датується 40-ми роками минулого століття. Слово це (белиберда) було згадано Гоголем у його поемі “Мертві душі”, після чого воно поширилося далі в літературі. Однак зрозуміло, що взято воно було Гоголем з розмовної мови. І ось тут вже неясно його походження.
Одна з поширених в етимології версій свідчить, що слово “белиберда” з’явилося в часи монголо-татарської навали як результат наслідування незрозумілою російськомовним людям татарської мови.
Цікаво, що є різні варіанти цього слова на діалектах російської мови, наприклад, билиберда, кериберда, кулиберда. Є й інші версії походження слова белиберда. Цілком можливо, що воно було утворено за допомогою суффиксального від способу дієслова белебенить, який близький за значенням з дієсловом базікати.
У цьому випадку у слові “белебенда” (пишеться “і” замість “e” за произносительным нормам) відбулося расподобление звуків [н] і [д] зі зміною літери “н” на літеру “р” (наприклад, подібне явище сталося і під час формування слова “скупердяй” споконвічного “скупендяй”), після чого воно змінилося в знайоме нам слово “белиберда”.
Ще одна версія: може бути так, що “белиберда” – це слово, утворення якого відбулося за принципом тюркських мов (це сім’я мов, що мають спорідненість з алтайської макросемьей мов, які широко поширені в Східній Європі та Азії). Деякі етимологи і зовсім не можуть зрозуміти, звідки це слово бере свої коріння, називають його етимологічно темним.
