У російській мові є безліч слів, які використовуються вкрай рідко. Але вони з розряду тих, значення яких обов’язково треба знати. Ці слова є споконвічно російськими, серед них «бовдур». У статті розглянемо, яке ж його значення і походження.
Походження слова «бовдур»
Слово «бовдур» має тюркське походження. У татар є схоже – «бильмез», яке означає «неук», «невіглас» і «він не знає». За даними лінгвістів, саме бильмез і став основою слова «бовдур». Бовдур – це тупий, нетямущий чоловік, який не хоче чимось займатися і розвивати свою особистість. Варто сказати, що не тільки у тюркських народів досить поширене таке слово. У казахів і киргизів популярний термін «бильбес» зі схожим змістом.
У російській мові це слово увійшло в ужиток ще в XIX столітті. У той час у школах діти вивчали латинську мову. Якщо хтось із хлопців не зробив завдання, то його називали заїкою. Латинською це звучало як «балбус», тобто ледачий і нечемний. У словнику Даля «бовдур» – це дурень, незграбний і неввічливий людина.
