Твір «Майстер і Маргарита», написаний Михайлом Булгаковим вважається найвідомішим романом у світовій літературі 20 століття. Роман був написаний майже до кінця життя Булгакова. Вперше роман був виданий у 1967 році у видавництві «Москва». У творі описується велика кількість персонажів. Деякі герої мають непросте походження. Одним з таких героїв є Варенуха Іван Савелійович. Варенуха відноситься до другорядних героїв епопеї «Майстер і Маргарита».
Варенуха працював адміністратором в театрі Варьета, що знаходиться у Москві. Він був рішучою людиною. У театрі він пропрацював 20 років. За всі роки роботи Варенуха бачив різних людей. Він відрізнявся експансивним характером і завжди бурхливо виявляв свої емоції і настрій. Він користувався своєю роботою і завжди переховував квитки на кращі місця. Так він хотів додатково заробити на продажу квитків. Іван Васильович уже 20 років заміняв колишнього адміністратора Лиходєєва, який зник за дивних обставин. На цю посаду він був представлений за вказівкою Бегемота і Азазелло.
Варенуха завжди ходив з похмурим обличчям і постійно хамив і кричав по телефону, незважаючи на те, з ким він говорив. Для своєї вигоди йому доводилося постійно брехати. По телефону він завжди відповідав, що «Варенухи в кабінеті немає». За брехню і постійне хамство Івана Савелійовича викрали за наказом Воланда. Героя тримали в квартирі №50. У цій квартирі до нього прийшла дівчина – вампір на ім’я Гелла і зробила з Варенухи вампіра – навідника.
Азазелло взяв з нього слово, що він більше не буде брехати і грубіянити. В тій квартирі Варенуху протримали 2 дні. Звільнившись, брехливий адміністратор відправився в поліцію і попросив допомоги і захисту від бандитів Воланда. Після викрадення Варенуха сильно змінився. На його обличчі утворилася нездорова блідість. Після викрадення голос героя став грубим і приглушеним. В його очах з’явилася боягузтво і злодійкуватість. Варенуха став ставитися до всіх ввічливо і чуйно.
Через деякий час Іван Савелійович прославився як самий ввічливий і чуйний адміністратор по всій Москві. Контрамарочники прозвали Варенуху батьком – благодійником. Тепер люди, які подзвонили в театр Варьета, чули приглушений і спокійний голос без грубого відповіді. На позитивні зміни Варенухи вплинула Гелла. Після викрадення вона пробралася в театр і сильно налякала Івана Савелійовича.
