Іншомовні слова — це… Типи іншомовних слів і приклади

Іншомовні слова – це невід’ємна і важлива частина будь-якого розвивається, живої мови. Російська мова в цьому плані не виняток. Иноплеменные терміни і слова збагачують його, роблять гнучкіше і образней, допомагають простіше і лаконічнішими пояснювати складні явища і думки. Мовні запозичення служать індикатором глибини міждержавного і міжнаціонального взаємодії.

Що це таке?

Іншомовні слова – це слова, що потрапили в російську мову з інших мов. Запозичення слів – цілком природний і необхідний процес, який стає наслідком культурних, торговельних, військових, політичних зв’язків російської держави з іншими країнами.

Під час свого розвитку російську мову пропускав крізь себе безліч іноземних слів, відсіваючи непотрібні, залишаючи і освоюючи корисні. Зараз іншомовні запозичення становлять приблизно десяту частину всієї російської лексики. Багато з них настільки розчинилися в мові, що тепер сприймаються як споконвічно російські слова.

Чому це відбувається?

Інтенсивне запозичення іноземних слів не є ознакою слабкості мови. Навпаки, це показник його сили, енергійності, жвавості. Чим активніше держава розвивається і взаємодіє з навколишнім світом, тим більше нових термінів і понять вбирає в себе державну мову.

Особливо багато іншомовних слів у мові з’являється в моменти кардинальних соціальних, політичних чи культурних перетворень. Наприклад, на руській землі такими перетвореннями були прихід на Русь православ’я, монголо-татарська навала, петровські реформи, революції початку 20-го століття, розпад Радянського Союзу. Російська мова завжди легко вбирав іноземні слова, використовуючи їх для своїх потреб.

Серед основних причин запозичення можна назвати наступні:

  • контакти з іншими державами;
  • необхідність в термінах і назвах, яких бракувало в російській мові;
  • заміна одним іноземним словом великих і складних для розуміння описових зворотів;
  • розмежування понять, які близькі за змістом, але відрізняються в деталях;
  • авторитетність іноземної мови в певній галузі (науці, музиці);
  • мода на мову в певних верствах суспільства;
  • необхідність визначити і описати чужу культуру, звичаї, традиції.

Як це відбувається?

Іншомовні слова в українській мові з’являються двома способами: через усну мову або через писемність. Усне запозичення часом змінює слова до невпізнання. Так, італійське слово tartufolo перетворилося в «картопля», а німецьке kringel — в «крендель». При письмовому запозиченні слова практично не міняють свій вигляд і звучання.

Потрапляючи в нове мовне середовище, іноземне слово поступово підпорядковується прийнятим в російській мові законам граматики, фонетики, словотвору і з часом перетворюється з ріжучого слух і око «чужорідного тіла» в повноправного представника російської лексики. Іншомовні слова запозичуються як безпосередньо при зіткненні російської мови з іноземним, так і опосередковано — через мову-посередник.

Дивіться також:  Що таке альт: значення слова

Мови — донори

Російська держава в усі часи вело активну зовнішню політику, поширюючи свою діяльність та інтереси зовні. У цьому він відрізнявся, наприклад, від Китаю чи Японії, які неохоче контактували з чужоземцями. Русь була відкрита для взаємин з сусідами, займала нові землі, торгувала і воювала з іншими країнами, охоче знайомилася з іноземними культурами, навчалася у більш розвинених держав ремеслу, науці, військовій справі.

Ці контакти супроводжувалися інтенсивним запозиченням іншомовних слів. Російська стикався з безліччю мов, освоюючи нові й необхідні йому іноземні терміни. Якісь з них залишили дуже слабкий слід, але кілька мов сумарно стали для російської джерелом сотень нових слів:

  • Скандинавські мови. Стародавня Русь торгувала з вікінгами ще в 7 столітті. Нагадуванням про скандинавів в російській мові залишилися такі слова, як ябеда, віра, клеймо.
  • Монгольська і тюркська. Величезний пласт слів було освоєно російською мовою в часи Золотої Орди, багато з них остаточно обрусели і тепер здаються споконвічно слов’янськими. Приклади: перли, кавун, повсть, скарбниця, богатир, осавул, баламут, караул, сполох, ярлик, скриня.
  • Грецький. Почав проникати в російську лексику ще до християнізації, але особливо помітне запозичення грецьких слів почалося в 9 столітті після Хрещення Русі разом з поширенням церковних книг. Приклади: палата, ліхтар, стрічка, грамота, парус, ангел, монастир, ікона, пекло, алфавіт, галактика, метал, а також імена Софія, Олена, Явдоха, Ангеліна, Кузьма, Євген, Федір, Степан, Петро.
  • Латинь. Міжнародна мова науки, релігії, політики, літератури, філософії, техніки, офіційних паперів, медицини, юриспруденції. У російській мові катастрофічно не вистачало термінології в цих областях. Латинь поряд з грецьким стала безцінною помічницею в розвитку російських наук, дипломатії і ділового листа. Приклади термінів: юстиція, адміністратор, операція, депутат, диктатура, цензура, революція, постулат, дедукція, факт.
  • Польський. Російською мовою, як правило, освоювалися польські найменування побутових або військових речей. Приклади: шпик, бидло, зрази, кофта, делікатний, строгий, клянчити, забіяка, морда, бляха, збруя, карета, вензель, муштра.
  • Німецький. Ця мова подарував російському безліч професіоналізмів, назв повсякденних речей і військові іншомовні слова. Приклади: кран, кухня, бутерброд, циферблат, штопор, верстак, ланцет, слюсар, перукар, офіціант, солдатів, ринок, ліфт, табір, курорт, штиль, ранг, гауптвахта, плац, штурм, лицар.
  • Французький. Зробив величезний вплив на російську лексику. Перші французькі слова стали запозичатися ще до епохи Петра Великого, але справжній світанок галломанії стався в 18-19 століття, коли французький став основною мовою вищого освіченого суспільства. Деколи дворяни говорили на ньому набагато краще, ніж російською. Приклади: рекрут, генерал, діамант, компот, котлета, журнал, помада, атака, батальйон, наркоз, рутина, пальто, люстра, епатаж, ліміт, жаргон, барикада, демарш, кафе, коньяк, помідор, кошмар, шанс, пляж, етикет.
  • Італійський. Мова мистецтв, музики, театру. З нього в російську прийшли такі слова, як імпресаріо, паяц, кантата, речитатив, арія, опера, тенор, бас, мандоліна, флейта, бароко, дует, арка, балкон, мозаїка, купол, фуфайка, панталони, вермішель, паспорт.
  • Голландський. Насамперед збагатив російську мову морськими термінами, але не тільки ними. Приклади: шлюпка, щогла, дюйм, вимпел, рупор, матрос, верф, камбуз, боцман, яхта, трап, ситець, шпроти, анчоус, парасолька.
  • Англійська. Ще одну мову, зробив і надає значний вплив на російську лексику. Причому англійські слова славляться універсальністю, вони використовуються російською мовою у різних сферах людської діяльності. Приклади: вокзал, колії, тунель, нокаут, лідер, хокей, дефолт, ріелтор, ралі, тролейбус, вагон, кварк, спін, лазер, кросворд, джинси, рейд, фініш, постер, шоу.
  • Радянські республіки. СРСР був інтернаціональним державою, в якій республіканські мови зберігали свою самобутність, активно взаємодії з головною державною мовою. Російська мова асимілював такі слова, як: чайхана, арик, ткемалі, рушник, хата, дивчина, хлібороб, аджика, лаваш, хачапурі.
Дивіться також:  Російські рахунки: історія, правила рахунки. Як рахувати на рахунках?

Типи іншомовних слів

Всі іншомовні слова, освоєні російською мовою, можна розділити на чотири великі частини:

  • Запозичені.
  • Экзотизмы.
  • Іншомовні вкраплення.
  • Інтернаціоналізми.

Запозичені слова

Запозичені (або освоєні) іншомовні слова – це такі слова, які спочатку з’явилися в іноземній мові, а потім були привнесені в російський і освоєні ним. Запозичені слова повністю обжилися в новій мовному середовищі. Такі слова передаються за допомогою графічних і фонетичних засобів російської мови, підкоряються його граматичним правилам, мають певне стійке значення, широко використовуються в різних областях знання і діяльності. Приклади: клоун, ракета, корпус, арсенал, шабля, акула, сандалі, офіс, сквер, кефір, зеніт, сумбур, факір, вірш, фієста, кавалер, фірма, чай, канікули, постулат, овал, фрукт, каністра, рюкзак, торф, фільм, фляга, тахта, таблиця, ярмарок, шофер, локомотив, апельсин.

Экзотизмы

Це слова, які дозволять локалізувати, уточнити опис чого-те, для чого немає конкретних слів в українській мові. Экзотизмы допомагають образно і влучно описати чужоземну дійсність, передати національний колорит, своєрідність регіону, народу, країни. З їх допомогою можна створювати ефект присутності, наділяти особливими національними характеристиками літературних персонажів. Найбільш поширені такі типи экзотизмов:

  • Установи — сейм, хурал, рейхстаг, парламент, рада.
  • Напої і їжа — віскі, джин, перно, гуляш, плов, пудинг, різотто, паелья, пози, паста.
  • Предмети одягу — сомбреро, кімоно, сарі, жупан, гета, пончо.
  • Гроші — долари, ієни, драхми, франки, динари.
  • Титули, професії, посадові особи — лорд, лейборист, абат, бек, канцлер, гондольєр, рикша, гейша, гетьман, бюргер, містер, дон, місіс.
  • Національні свята — Пурім, Ханука, Йом Кіппур, Шаббат, Курбан-байрам, Ураза-Байрам, Понгал, Весак, Асала, Фієста.
  • Танці, пісні та музичні інструменти — гопак, менует, сіртакі, йодль, хоомей, дудук, волинка, ситар, маракас.
  • Назва вітрів — сироко, торнадо, буран, зефір, борей, містраль.
  • Житла — яранга, вігвам, мазанка, голку.
Дивіться також:  Мародер - це... Значення і походження слова

Іншомовні вкраплення

Ці іншомовні слова відрізняються від экзотизмов тим, що, як правило, зберігають свою оригінальну фонетику і графічне написання. Часто іншомовними вкрапленнями стають крилаті вирази, які використовуються в наукових роботах, художній літературі, публіцистиці і прямої мови. Часто вони носять жартівливий або іронічний характер.

Приклади: alter ego, post factum, c’est la vie, tete-a-tete, happy end, o.k., post scriptum, terra incognita.

Інтернаціоналізми

Це свого роду слова-космополіти, які практично однаково звучать у багатьох мовах. Интернационализмами часто стають універсальні наукові терміни, які легко розуміють без перекладу по всьому світу. Найбільший внесок у створення таких іншомовних слів внесли латинську, англійську та грецьку мови.

Приклади: телебачення, філософія, республіка, цивілізація, конституція, космос, супутник, хаос, газ, автомобіль, демократія, монолог, атом, студент.

Іншомовні слова в сучасній російській мові

Останні десятиліття принесли російській мові дві великі хвилі запозичень. Розпався Союз, звалився ідеологічний завісу, зникла жорстка партійна цензура, в країні відбулося грандіозне соціально-політичне перевлаштування. У лексиконі росіян, на сторінках книг та газет, на телевізійних екранах з’явилося безліч нових або освоєних давно, але вийшли з ужитку слів.

В цей же час на всій планеті розгорталася на всю міць інформаційно-технічна революція, результатом якої стали сотні явищ, процесів і речей, які не мали назву і отримували їх, як правило, за допомогою англійської мови. Ці нові терміни швидко усмоктувалися іншими мовами. В російській сучасній мові іншомовні слова з’явилися або заграли новими фарбами. Це, наприклад, такі слова, як:

  • в політиці — сепаратист, корупція, легітимний, інавгурація, піар, олігарх, прем’єр-міністр, імідж, президент, сенатор;
  • в економіці — бренд, дефолт, аутсорсинг, бізнес, ваучер, інфляція, інвестиція, холдинг, емісія, фірма, консалтинг, холдинг, менеджмент, мерчандайзер;
  • в інформаційно-технічній галузі — блог, інтернет, сайт, аватар, апдейт, інсталяція, курсор, браузер, клік, офлайн, інтерфейс, логін, постинг, лінк;
  • у спорті — сноуборд, фрістайл, керлінг, кайтинг, овертайм, кайтсерфінг;
  • у музиці — реп, панк, хаус, хіп-хоп, рейв, мікс.