Іпостась — це… Значення, походження, синоніми

Іпостась – це що таке? Іноді це слово можна почути в розмовної мови. Але в таких випадках воно вживається в переносному значенні. А що стосується прямого значення, то воно відноситься до галузі церковної термінології. Більш докладна розповідь про те, що це – іпостась, буде наведено нижче.

В прямому сенсі

Перший варіант значення «іпостасі» у словнику трактується наступним чином. Це церковний термін, яким позначається в християнстві одне з осіб Святої Трійці. Для кращого розуміння значення слова в першому варіанті тлумачення доцільним буде навести кілька прикладів його вживання.

Приклад 1. В «Катехізисі» Платона (Левшина) сказано про те, що в ту саму хвилину, коли Синові Божому з чистих Маріїних кровей стало зображуватися тіло, тобто в хвилину зачаття, відбулося возз’єднання людства з Божеством. Або ж людство було прийнято Божеством, і здійснилося страшне і небувале єднання ипостасное, іншими словами з’єднання в єдиній іпостасі двох природ.

Приклад 2. Почалася з простих речей бесіда перейшла в більш серйозне русло, і мова зайшла про троїчності у всіх сферах життя, в ідеях, видимих елементах суспільного устрою, в іпостасях божества.

Приклад 3. У книзі К. Пензака «Розвиток здібностей» йдеться про те, що боги і богині є іпостасями єдиного духа, які ведуть до більш близьких відносин з божеством.

Загрузка...

В переносному значенні

З цього приводу в словнику повідомляється, що в переносному сенсі іпостась – це форма, в якій проявляється, втілюється хто-небудь або що-небудь в певній ролі або якості.

Приклади вживання:

Приклад 1. Тим самим стимулювалося вивчення культури в її історичних і етнічних формах, що мають різні іпостасі, такі як дослідження фольклору, міфології, порівняльного мовознавства.

Дивіться також:  Що таке плесо? Значення терміна

Приклад 2. Лектор зазначив, що у своїй нинішній іпостасі кримінологія, як наука про злочинний лише до тієї пори має прикладне значення, доки це саме злочинне існує в дійсності.

Приклад 3. Єдине, на що він міг розраховувати, це проби на роль ведучого денних новин, хоч, за великим рахунком, в цій іпостасі керівництво каналу бачило жінку.

Для засвоєння значення слова «іпостась» слід розглянути його походження.

Етимологія

Вченим-этимологам вдалося простежити походження досліджуваного об’єкта аж до праиндоевропейского мови. Там існує основа sta, що означає «стояти, ставити». Далі в давньогрецькому виявляється дієслово ἵστημι, який перекладається як «розставляти, ставити, стояти, зводити».

Від нього було утворено іменник στάσις в значенні «розстановка, встановлює». Потім до нього була приєднана приставка ὑπό в значенні «під, нижче», і вийшло давньогрецьке слово ὑπόστασις, яке трактується як «підтримання існування, особистість, сутність».

Далі будуть наведені синоніми до слова «іпостась».

Слова, близькі за значенням

Серед них знаходяться такі, як:

  • лик;
  • сутність;
  • субстанція;
  • якість;
  • підстава;
  • функція;
  • вигляді;
  • єство;
  • першооснова;
  • природа;
  • першоосновою;
  • квінтесенція;
  • образ;
  • атрибут;
  • набір;
  • приналежність;
  • роль;
  • вигляд;
  • зображення;
  • амплуа;
  • місія;
  • призначення;
  • коло обов’язків;
  • відображення;
  • вираз;
  • втілення;
  • форма;
  • заняття;
  • сторона;
  • грань.

На закінчення вивчення питання про іпостасі варто сказати кілька слів про спори представників церкви навколо цього поняття.

Богословські суперечки

Потрібно відзначити, що в релігії іпостась – це термін, який не завжди розуміли однаково. В християнстві існує твердження про те, що Бог єдиний і троїчний. Коли отці церкви намагалися пояснювати поняття троїчності, вони не завжди використовували однакову термінологію.

Одні з них казали, що сутність троїчності в тому, що в Бозі з’єднуються три особи, позначаючи це терміном πρόσωπον, persona. Інші вважали, що в Бозі з’єднані три іпостасі і застосовували при цьому слово ὑπόστασις. Треті воліли вживати слово ουσία, natura, substantia.

Дивіться також:  Що значить парирувати: у словнику, при спілкуванні

Подібні різночитання вилилися в 4-му столітті у суперечки між богословами на Сході, що мали тривалий характер. У певний період між західною і східною церквами сталося різнодумство.

При цьому східні богослови говорили, що при єдності істоти Бог перебуває в різних іпостасях. Словом «іпостась» вони висловлювали поняття особи, спростовуючи думку одного з єретиків – Савелія. Останній пояснював, що у Бога лише одна сутність, одна іпостась, але він в різний час брав на себе три види: вид Отця, Сина, Святого Духа. Таким чином, це лише імена, або діяння однієї особи.

Західні церковники вважали, що у Бога одна іпостась. Вони протиставляли свою думку вчення Арія, яке допускало три сутності: Батька – сутність Божеську, Сина – створену, і Святого Духа, сутність також створену, але від Сина окрему.

З метою вирішення цих протиріч в Олександрії в 362 році був скликаний собор, де з’ясувалося, що і східні, і західні богослови вчили однаково, хоча і висловлювалися по-різному. Перші при цьому використовували «іпостась» в значенні «особи» і замість «особи». А другі цим же самим словом намагалися виразити поняття ουσία – «істота». Починаючи з 4-го століття, панівною стала перша форма вираження.

Загрузка...

Дивіться також: