Китайські фрази: переклад на російську, правила вимови, базові та основні вирази, афоризми і мудрі висловлювання

Китайська мова — красивий, своєрідний і, безсумнівно, один з найскладніших мов світу. Основні труднощі на шляху до володіння китайським полягають у писемності, що складається з ієрогліфів, вимові і культурних особливостях мови.

Рекомендації туристам

Опинившись в Китаї, ви можете помітити, що китайці мало розмовляють англійською мовою: з’ясувати дорогу або запитати щось важливе іноді виявляється по-справжньому важко. Тому перед поїздкою в Піднебесну буде непогано дізнатися, як вимовляються основні і прості фрази на китайській мові, але будьте обережні: китайський складний у плані вимови і складається з тонів. Це означає, що різні склади можна вимовляти різними інтонаціями або тонами, з-за чого значення слова може кардинально змінитися. Перш ніж приступити до вивчення фраз на китайському з перекладом, слід розібратися з основними моментами вимови і тонами.

Тони і як правильно їх вимовляти

Тонів в китайській мові всього чотири, і кожен з них важливо вивчити.

  1. Перший тон. Високий рівний тон позначається рискою нагорі складу: mā. Читається він так, ніби ви берете високу ноту: ля.
  2. Другий тон читається так, ніби ви щось запитуєте, з висхідною інтонацією, і позначається наступній рискою: má. Наведемо простий приклад: ви спілкуєтеся з другом, але не почули останню фразу. Тоді ви питаєте: «А? Що ти сказав?» Ось це «а» у нашому російською мовою і вимовляється, як другий тон в китайській мові.
  3. Третій тон, mă, читається дуже глибоко і вимовляється спочатку низько, потім високо, ніби падаючи, а потім знову підносячись.
  4. Четвертий тон дуже різкий, спадний: mà. Він вимовляється різко, з різко падає і обрывающейся інтонацією, ніби ми відмахуємося від когось. Швидко вимовте: «Все!» Приблизно так і звучить четвертий тон.

Чому важливо вивчати тони?

Наведемо класичний відповідь на питання: невже тони — це настільки важливо? Важливо. Багато новачків не надають особливого значення вимові, хоча це один з найбільш важливих пунктів у вивченні китайської мови. Адже один і той же простий склад ma (ма), сказаний різними тонами, в китайській мові може мати кардинально різні значення:

  • 妈 — mā — мама (перший тон);
  • 麻 — má — коноплі (другий тон);
  • 马 — mă — кінь (третій тон);
  • 骂 — mà — лайка, лаятися, прокляття (четвертий тон).

Китайський алфавіт — піньінь

Щоб читати по-китайськи, потрібно знати, що таке піньінь. Система піньінь — це своєрідна запис китайських звуків, адже за ієрогліфам зрозуміти, як читається слово, все-таки складно. Тому піньінь замінює звичну нам транскрипцію, наприклад, в англійській мові. Багатьох звуків, які є в китайській, немає ні в російській, ні в англійській, тому слід спочатку розібратися саме з вимовою.

Але пам’ятайте: неможливо читати транскрипцію без попереднього ознайомлення зі звуками, а вже тим більше і вчити китайські фрази, не знаючи основних правил вимови. Багато букв, які входять в систему піньінь, звучать не зовсім так, як у тому ж англійською, а то й зовсім не так.

Букви в пиньиьне діляться на дві категорії: инициали і финали.

Инициали

Инициалями в китайській мові називаються приголосні літери, з яких зазвичай починається склад. Для початку варто відзначити, що в китайському існують такі поняття, як придыхательные і непридыхательные инициали. Що таке придыхание? Це легкий потік повітря, що виходить, коли ви вимовляєте якусь певну букву. Близько придыхание до звуку [х] в російській мові, але варто уникати яскравого звуку [х]. Підставте долоню до рота і спробуйте сильно видихнути: ви відчуєте тепле дихання на руці. Приблизно те ж має відчуватися при вимові придыхательной инициали в китайській мові.

Всього в своєрідному китайському алфавіті їх 22, і зараз ми спробуємо їх розібрати за допомогою наступної таблиці.

Літерне позначення Як вимовляється
b Щось середнє між звуками [п] і [б] в російській мові.
d Похід на російський звук [д], але більш глухий.
g Більш глухий звук [г] в російській мові, щось середнє між [г] і [к].
j Коли вимовляється наступний звук, мова лежить внизу, ледь торкаючись нижніх зубів. Звучить як м’яке [тьз] або [дьз]
zh Схоже на поєднання [дж], але має читатися ніби одним звуком.
z Більш дзвінке і шипляче [дз]. Мова стосується передніх зубів.
p Звук [п] з придихом. Виходить щось на зразок [пх].
t Звук [т] з придихом — [тх].
k Звук [к] з тим же придихом — [кг].
q Дуже м’який звук, схожий на [тьс], читається з придихом.
ch Мова при проголошенні цього звуку ніби загортається тому до неба, виходить звук [чш] з сильних придихом.
c Глухий, шиплячий звук [мс] з сильним придихом.
m Російський звук [м] з більш сильним напругою при вимові. Звук при цьому ніби виривається.
n Схожий на російський звук [н], але мова тут трохи піднятий.
ng Носовий звук [н], як закінчення -ing в англійській, лише більш глибоке.
x Звучить як шиплячий звук [сь].
sh Мова завертається до неба, більше шиплячий звук [ш].
s Напружений звук [з].
f Звук [ф].
l Російський звук [л], але при вимові його мова трохи опускається.
h Більш напружений російський звук [х].
r Такого звуку немає в російській мові, але він більш наближений до російського звуком [ж]. Мова при цьому все так само завертається до неба, як при вимові звуків або ch sh
Дивіться також:  Справжній — це... Значення слова справжній

Финали

Финали у китайській мові — це голосні. Вони бувають поодинокими і суміщеними (дифтонгами). Всього финалей 38. Досить багато, правда?

Літерне позначення Як вимовляється
a Більш напружений російська [а].
o Більш напружений російська [про].
e Щось між звуками [е] та [и]. При вимові цього звуку рот повинен приймати таке становище, ніби ви збираєтеся сказати [про], а насправді говорите [е].
i [і]
u [у]
ü Такого звуку не знайдете ні російською, ні англійською. Для того щоб відтворити цей звук, треба зімкнути губи, як при вимові [ю], але вимовити [вп].
ai [ай]
an [ан]
ao [ат]
ang [анг], але при цьому н — носовий звук, нг.
ia [йа]
ie Схоже на поєднання [ие], але при цьому воно вимовляється ніби разом.
iao [йао] або [яо]
iu/iou [йоу]
in [ів]
ian [йэн]
iang [йан] з носовим звуком в кінці.
ing Як закінчення ing в англійській мові, носовий звук.
iong Як поєднання [йонг], при цьому звук носової.
ua Схоже на [wa], або [уа], де у — короткий і глибокий звук.
uo [wo] або [уо]
uai Як англійське слово «why». [уай].
ui/uei [вей], але при цьому е — короткий звук.
en [ен]
eng [ен], звук на кінці носової.
ei М’який [ей]
uan [уан], у — глибокий.
un/uen [уен], е — короткий звук.
uang [уанг] з носовим звуком н.
ueng [уэнг] з носовим звуком н.
ong [онг], звук н — носовий.
ou [оу]
üan [йюэн]
ün [йюн]
iong [йонг], в кінці носовий звук.
üe Близько до поєднанню звуків [йюе].
er Кінчик язика ніби загинається назад і звучить як поєднання російських звуків [ар].

Якщо ви хочете вивчати китайську мову або вже почали, радимо ознайомитися зі всіма моментами вимови: це чи не найголовніше в китайській мові.

Прості китайські фрази. Вітання і прощання

Якщо ви зібралися в Китай в якості туриста, буде корисно вивчити основні фрази на китайській мові. Тут зібрані всі самі прості і найбільш потрібні фрази, які можуть стати в нагоді під час вашої подорожі.

  1. Найпростіший спосіб — 你好 — nǐ hǎo — Привіт! (Напевно, багато російські люди знають це слово, але якщо ви не були знайомі з ним раніше — радимо познайомитися перед поїздкою до Китаю, адже воно просте і універсальне.)
  2. 您好! — nín hǎo — Здрастуйте. (Це більш ввічливий і формальний спосіб привітати людини, ніж попередній.)
  3. 你们好 — nǐmen hǎo — Здрастуйте. (Дане привітання використовується, щоб сказати «здрастуйте» відразу кільком людям.)
  4. 欢迎 — huānyíng — Ласкаво просимо!
  5. 你好吗? — nǐ hǎo ma — Як справи? Як поживаєте/поживаєш? (Цю просту фразу можна сказати, коли ви вітаєте кого-то не в перший раз. Якщо ви вже бачили цього чоловіка раніше, можна запитати «nǐ hǎo ma?» і тим самим виявити ввічливість і певну зацікавленість.)
  6. 早安! — zǎo ān! — Добрий ранок! (Дивно, але китайці особливо люблять використовувати саме «доброго ранку», а «добрий день» або «добрий вечір» вже не так поширені.)
  7. 再见! — zàijiàn — До побачення! (Найбільш відомий і простий спосіб з кимось попрощатися.)
  8. 晚上见! — wǎnshàng jiàn! — До вечора! (передбачає швидку зустріч)
  9. 明天见! — míngtiān jiàn! — До завтра!
  10. 祝你好运 — zhù nǐ hǎo yùn! — Удачі!
  11. 晚安 — Wǎn’ān — Спокійної ночі!/Доброї ночі!
Дивіться також:  Гарніше або краше: залежить від контексту

Основні фрази

Для спілкування з носіями китайської мови важливо знати такі слова, як «так» або «ні», а також «будь ласка» і «спасибі». Саме ці основні фрази на китайському з вимовою ми зараз і розглянемо.

  1. 是 — shì — Так.
  2. 不是 — bù shì — Ні.
  3. 谢谢! — xiè xie — Спасибі!
  4. 不用谢 — bù yòng xiè — Не за що (відповідь на подяку).
  5. 不客气 — bù kèqì — будь Ласка! (відповідь на «дякую», дослівно перекладається як «не соромтеся»).
  6. 对不起 — duìbuqǐ — Прошу мене пробачити!
  7. 抱歉 — bàoqiàn — Вибачте, вибачте!
  8. 没关系 — méi guānxi — Нічого страшного.
  9. 好 — hǎo — Добре (Як згода).
  10. 借过 — Jièguò — Дозвольте пройти.

Знайомство

Фрази на китайському з перекладом і вимовою:

  1. Щоб представитися, потрібно сказати: 我叫 (тут ваше ім’я) — Wǒ jiào — Мене звати (ім’я).
  2. Щоб запитати ім’я співрозмовника в неофіційній і дружній формі після того, як самі представилися: 你呢? — nǐ ne? — А тебе як звуть?
  3. Більш ввічливий і офіційний спосіб запитати ім’я: 怎么称呼? -Zěnme chēnghu? — Як мені варто вас називати?
  4. Ще один нейтральний і більш універсальний спосіб запитати ім’я: 你叫什么? — nǐ jiào shénme? — Як вас звуть?
  5. 很高兴! — hěn gāoxìng! — Дуже приємно! (Після знайомства).
  6. 很高兴认识你 — hěn gāoxìng rènsh nǐ! — Радий з вами познайомитися.
  7. Щоб пояснити співрозмовнику, звідки ви приїхали, можна сказати: 我从 (країна, місто) 来 — wǒ cóng ___ lái — Я/Я приїхав з…
  8. 你多大了? — nǐ duō dà le? — Скільки вам років?
  9. 我 (число) 岁. — Мені ___ років.

Про мови: фрази на китайський з перекладом на російську

Дуже складно подолати мовний бар’єр у чужій країні. Щоб розуміти, якою мовою розмовляє людина, потрібно знати такі китайські фрази російською.

  1. 你说俄语吗? — nǐ shuō èyǔ ma? — Ви говорите російською мовою?
  2. 你说英语吗? — nǐ shuō yīngyǔ ma? — Ви говорите по-англійськи?
  3. 我不说汉语 — wǒ bù shuō hànyǔ — Я не кажу на китайському.
  4. 我说一点儿汉语 — wǒ shuō yīdiǎn er hànyǔ — Я лише трохи говорю на китайській мові.
  5. 你懂我在说什么吗? — nǐ dǒng wǒ zài shuō shénme ma? — Ви розумієте, що я кажу?/Ви мене розумієте?
  6. 请再说一遍 — qǐng zài shuō yī biàn — Повторіть, будь ласка, що ви сказали.
  7. 我不懂 — wǒ bù dǒng — Я не розумію.

Потрібні до подорожі фрази

Мандрівникові потрібно завжди мати при собі розмовник з простими фразами і хоча б трохи володіти англійською мовою у разі чого. У Китаї погано говорять англійською мовою, тому в Піднебесній не можна обійтися без перекладача або хоча б найпростішого розмовника. Вимовляти китайські фрази дуже складно, і носій мови ледь зможе вас зрозуміти, якщо ви не вивчаєте китайську мову більш поглиблено, тому краще просто покажіть китайцеві певну фразу у вашому розмовнику або переведіть її, використовуючи свій смартфон.

  1. 最近的厕所在哪里? — zuìjìn de cèsuǒ zài nǎlǐ? — Де найближчий туалет?
  2. 我怎样可以到市里? — wǒ zěnyàng kěyǐ dào shì lǐ? — Як я можу дістатися до міста?
  3. 我怎样可以到宾馆? — wǒ zěnyàng kěyǐ dào bīnguǎn? — Як я можу дістатися до готелю?
  4. 请问坐哪路公交车可以到市中心吗? — qǐngwèn zuò nǎ lù gōngjiāo chē kěyǐ dào shì zhōngxīn ma? — Який автобус їде до центру міста?
  5. 最近的地铁站在哪儿? — Де знаходиться найближча станція метро?
  6. 在哪儿可以稍微吃点东西? -Zài nǎ’er kěyǐ shāowéi chī diǎn dōngxī? — Де я можу поїсти?
  7. 你们 有俄语菜单吗? — Nǐmen yǒu èyǔ càidān ma? — Чи є у вас меню російською мовою?
  8. 卫生间在哪里? — Wèishēngjiān zài nǎlǐ? — Де тут туалет?
  9. 超市 在哪里? — Chāoshì zài nǎlǐ? — Де тут знаходиться супермаркет?
  10. 这个多少钱? — Zhège duōshǎo qián? — Скільки це коштує?
  11. 试衣间在哪里? — Shì yī jiān zài nǎlǐ? — Де тут примірочна?
  12. 这个对我来说太贵了 — Zhège duì wǒ lái shuō tài guìle — Це для мене занадто дорого.
  13. 我需要另一个号 — Wǒ xūyào lìng yīgè hào — Дайте мені інший розмір/мені потрібен інший розмір.
  14. 我穿 ___ 的号 — Wǒ chuān ___ de hào — Я ношу ___ розмір.
  15. 请问, ___ 街路 在 哪里 — Qǐngwèn, ___ jiēlù zài nǎlǐ — Вибачте, не підкажете, де знаходиться вулиця (назва вулиці).
  16. 从这里到市中心远吗? — Cóng zhèlǐ dào shì zhōngxīn yuǎn ma? — Далеко звідси до центру міста?
  17. ___在哪里? — ___Zài nǎlǐ? — Де знаходиться ___?
  18. 我迷路了 — Wǒ mílùle — Я заблукав.
  19. 我感觉身体不舒服 — Wǒ gǎnjué shēntǐ bú shūfú — Я себе не дуже добре почуваю.
Дивіться також:  Марно: значення слова, приклади використання, синоніми

Афоризми, мудрі вислови та фрази з перекладом

Як і всі мови і народи в світі, китайський за свою довгу і багату історію зібрав в собі безліч прислів’їв, мудрих висловлювань та виразів. Китайська культура дуже самобутня, а китайців не дарма вважають мудрим народом. Нижче зібрані найкрасивіші фрази на китайській мові.

  • 十年樹木,百年樹人 — Щоб виростити дерево, потрібно десятки років, щоб виростити людину — сотню.
  • 欲速则不达 — Роблячи справу швидше, справи не закінчиш. Китайський аналог російського прислів’я «Тихіше їдеш — далі будеш».
  • 广交友,无深交 — Дружиш з усіма — значить не дружиш міцно ні з ким.
  • 空穴来风未必无因 — Вітер дме з порожньою печери не без причини. Дуже схожа за змістом на російське прислів’я «Немає диму без вогню».
  • 善良胜过一切美貌 — Доброта перемагає всяку красу.
  • 机不可失,时不再来 — Час, що втратив, не повернеш. Не упускай можливість.
  • 花有重开日,人无再少年 — Якщо квітка розквітне знову, то людина ніколи не стане знову молодим.
  • 小洞不补,大洞吃苦 — Не закривши маленький отвір, опинишся з великою дірою. Є дірка, буде і дірка.
  • 三人一条心,黄土变成金 — Якщо три людини будуть за одне, земля перетвориться на золото.
  • 吃一堑,长一智 — Стаєш розумнішим, зазнавши поразки/невдачі.
  • 只要功夫深,铁杵磨成针 — Багато працюючи, можна перетворити залізний стрижень в маленьку голку. Російський аналог: «Терпіння і труд все перетруть».
  • 冰冻三尺,非一日之寒 — Метрові глиби льоду не утворюються в один день. Російський аналог: «Москва не відразу будувалася».
  • 一日之计在于晨 — Ранок визначає весь день. Російський аналог: «Ранок вечора мудріший».
  • 执子之手,与子偕老 — Постаріти разом, тримаючись за руки (Мається на увазі вічна любов).
  • 星星之火,可以燎原 — Одна маленька іскра здатна привести до величезної пожежі (Ефект метелика).