Твір складається з кількох нарисів з життя звичайного дворянина Петра Гриньова, що оповідають про найбільш яскравих подіях, що сталися з ним і зробили на нього особливий вплив.
Композиційна структура повісті включає чотирнадцять глав, стилізованих у формі мемуарів, збудованих з використанням симетричності, відрізняється чітким, струнким, послідовним викладом, нагадує сюжети чарівних казок у вигляді напутніх батьківських слів, далекого шляху головного героя, сутички із злим суперником, порятунку коханої і царської нагороди при поверненні додому.
Експозиційна складова представлена у формі двох перших розділів, які є рівновеликими по об’ємному змістом і демонструють основний внутрішній зміст твору, зображуючи головних дійових героїв молодої людини дворянського походження Петра Гриньова і ватажка народного повстання Омеляна Пугачова.
Взаємовідносини основних персонажів складають історичну канву повісті, засновану на паралельному зіткненні найвидатніших особистостей історії імператриці Катерини Другої і Пугачова. Письменник яскраво підкреслює контраст правлячої влади і повсталих селян шляхом розташування струнко сочленных між собою і наступних один за одним глав, які викладають події життєвого шляху ключового героя в зворотному порядку, а не по порядку.
Кожній з глав повісті, а також твору в цілому, передують епіграфи, що визначають суть оповідання, які характеризують героїв даного викладу. Однак є й вступу, містять протилежне судження автора про Пугачову, виражають думку поета на проводиря повстання з точки зору дворянства і спростовують утримання голови.
Опис природних картин, пейзажів подаються автором у вигляді реалістичних замальовок, зображених у вигляді стислих, коротких викладах, які допомагають більш глибше охарактеризувати героїв повісті, а також акцентують увагу на розвитку і зав’язці сюжетної лінії твору. Саме, використовуючи опис картини під час снігового бурану, письменник знайомить своїх основних персонажів, Гриньова і Пугачова, один з одним. А в сцені, що описує зустріч Маші Миронової з імператрицею, є зовсім інша картина у вигляді прекрасного ясного ранку, передає атмосферу ранньої теплої осені з пожовклими сторінками липи.
Зображення портретних характеристик героїв повісті також застосовується прийом контрасту, при використанні якого образ Пугачова описується автором самостійно, а Катерина представляється поетом у відповідності зі знаменитим портретом художника Боровиковського, а не у вигляді самостійних авторських замальовок.
Всі вживані у творі художні літературні прийоми і методи дозволяють автору вибудувати в повісті продуману, струнку композиційну модель оповіді, захоплюючу читача з перших рядків книги.
