Слово «корисливість» – це похідна від старослов’янського «набуток», що позначає «придбання», «володіння», «збирання чого-небудь». А також є спорідненими й іменник «стяжатель», і дієслово «здобути». Ці слова часто зустрічаються в Священному Писанні, їх можна почути при читанні в церкві під час проведення служб.
При цьому досліджуваний термін має дві сторони – і позитивну, і негативну. Все буде залежати від того, які саме цінності набуває людина, угодні зібрані ним скарби Богу. Детальніше про те, що це – «здирництво», «стяжатель» і «здобути», буде розглянуто у пропонованому огляді.
Що сказано в словнику?
У словнику при поясненні значення «користолюбства», як правило, підкреслюється його несхвальний відтінок. Воно тлумачиться як:
- дії, поведінку людини, іменованого стяжателем;
- накопичення майна, грошей з жадібністю;
- пристрасть до наживання, наживи, придбання матеріальних цінностей.
Приклад:
Кращі серед російських офіцерів і генералів прекрасно розуміли важливість подій, що відбувалися, вони суворо корили тих, хто просував свої особисті справи, завдаючи шкоду військовій службі, і тим самим плямив зажерливістю і користолюбством військову честь.
В наступному розділі розглянемо змив слова і його похідних докладніше.
