Велика Вітчизняна війна ХХ століття – страшна подія нашої країни, що забрала багато життів, поламало величезна кількість доль, змусила людей, які жили у ті часи, жити під страхом в холод і голод.
Коли почалася війна, Зої Космодем’янської було всього 18 років. У 1941 році вона успішно пройшла співбесіду в набір добровольців для партизанської частини. Разом з нею на підготовку попрямували близько двох тисяч добровольців.
У листопаді 1941 року двом диверсійних ВЧ № 9903 груп, в одній з яких була Зоя, було дано бойове завдання знищити за 7 днів 10 сіл, які перебували у ворожому тилу. З нашого боку було багато втрат, що послужило злиття груп під командуванням Б. Крайнова. 27 листопада Зоя разом з бійцем Василем Клубковым відправляється в село Петрищево. Вони сміливо підпалили три житлових будинки з конюшнями, знищити кілька коней ворога. Також в цей час Зоя Космодем’янська змогла зіпсувати вузол зв’язку німців.
Крайнов не дочекався їх. Сама ж Зоя вирішила виконати наказ до кінця. 28 листопада дівчина здійснила підпал, потім була схоплена місцевим жителем С. Свиридовим, який здав її фашистам. Вони довго катували Зою, домагаючись від неї відповіді про інших партизанів. Але вона була непохитна. Найжахливішим було те, що в її побитті брали участь і місцеві жителі.
29 листопада 1941 Зою Космодем’янську повели на шибениці. Всіх місцевих пригнали дивитися на страту дівчини. Перед смертю дівчина сказала кілька слів: «Мені не страшно вмерти за свій народ! Боріться! Не бійтеся!». Її тіло висіло аж до нового року.
Страшна війна змушуватиме здригатися серця багатьох поколінь, всі будуть пам’ятати ціну нашої Перемоги. Ми перемогли завдяки тим, хто був сильний духом, хто до останнього подиху вірив у перемогу, хто готовий був віддати життя заради Батьківщини, народу, майбутніх поколінь, перетерпівши біль і муки. Такий безстрашної і хороброї була Зоя Космодем’янська.
