Лимар – це неосвічена людина. Так спочатку сприймається дане поняття. У статті ми розглянемо етимологію та історію слова “лимар”. Вивчимо лексичне значення терміна. А в кінці статті підберемо до нього синоніми та приклади вживання в контексті.
Етимологія та історія слова “лимар”
Це російське слово, утворене на основі пермського діалекту. Походить від поняття “лым”, яке означає “гроші, що прийшли в приріст, або накопичене багатство”. І, відповідно, людина, який займався лихварством, був солідним і діловим.
Лимарем називали в пермських краях того, хто був високого зросту. Можливо, що так іменували багатого торговця, який був видатним людиною.
Найчастіше це слово ставало прізвиськом. А приблизно з 15-16 століть воно стало прізвищем, тобто передавалося в спадщину від батька до сина. Виходить, що це прізвища, що утворилися від прізвиськ. А після скасування кріпацтва вони були закріплені офіційно. Хоча до цього подібне було аристократичної привілеєм. Такі прізвища поширені на Україні.