Слово «марно» використовується досить рідко в сучасній російській мові. Однак воно означає певні аспекти стану людини. Іноді його можна зустріти в літературних творах.

Розгадка значення слова «марно» і можливостей його використання в сучасній мови послужили темою даної статті.

Залишилася, пропала марно мрія

Іноді вразливим людям здається, що їх мрія схожа на метелика, яка не може розправити крила: занадто важкий тягар заважає їй безжурно пурхати. Її зусилля марні, вони залишаються марними.

Отже, марно — слово, що означає марні, даремні зусилля. А також мрії або надії.

У літературі слово «марно» застосовувалося досить широко класиками.

Знаю, що проповедаю марно, але таке моє призначення. А. С. Пушкін, «Роман в листах», 1826 рік.

Або ось як пише Нагібін в повісті «Темрява в кінці тунелю»:

Так адже чужий досвід завжди пропадає марно.

Судячи з цитат з книг, слово «марно» двічі було використано з дієсловом. Чому?

Марно: значення слова як частини мови

З «Тлумачного словника» Даля зрозуміло, що «марно» — це прислівник, схоже за змістом з словами марно, даремно, без користі або без потреби.

У свою чергу, прислівник у російській мові є тією частиною мови, яка відповідає на питання «як?» і:

1. позначає ознаку дії (йти — швидко, повільно, ледве-ледве);
2. ознака фізичного стану (зовсім не боляче, так боляче);
3. ознаку іншої ознаки (дуже веселий);
4. набагато рідше позначає ознаку предмета (яйця круто, некруто).

Тому слово «марно», будучи прислівником, самостійно не вживають ні в книзі, ні в розмовній мові, для нього обов’язково потрібні пояснювальні слова.

Але всі спроби виявилися марними, а інші з шукачів примушені були отретироваться навіть з комическою і зазорною розв’язкою завдяки твердій і насмешливому відсічі з боку характерною молодої особи. Ф. М. Достоєвський «Брати Карамазови»

Коли вживати книжкове слово

«Марно» виникло шляхом злиття старовинного словосполучення «въ даром» – дарма, дарма (від прикметника «тунъ» – безоплатний). До слова сказати, сучасне слово «дармоїд» утворено теж цим прикметником.

Згідно з відомостями з етимологічного словника Фасмера, сліди слова «марно» знаходяться в інших стародавніх слов’янських мовах:

• у болгарському — тун (неправдивий);
• у польсько-сілезькому — туні (дешевий, загальнодоступний);
• у давньо-словенському — стуния (нероба).

Щоб сказати або написати правильно, можна використовувати прислівник «марно», наприклад, таким чином:

• праці залишилися марними;
• мрії залишилися марними;
• талант гине марно;
• природні багатства лежать марно.

Також і навпаки, застосовується негативне твердження для даного прислівники:

• зусилля не залишилися марними;
• він вчасно застосував свої знання, вони не пропали марно.

Вираз «будувати замок на піску» дуже схоже за смисловим змістом на марні зусилля, які означають «марно».

Однак, у звичайній мові, швидше за все, замість слова «марно» будуть використовувати інші слова, на кшталт таких, як «даремно», «марно» і схожі за змістом інші прислівники.

Так як «марно» звучить досить пафосно і велично, воно залишається більше книжним словом, ніж розмовною.

Синоніми «марно»

Щоб прагнення краще пізнати російську мову не залишилося «марно», слова синоніми допоможуть зберегти його значення і точно висловити думку:

• безрезультатно;
• даремно;
• даремно;
• марно;
• дарма (марно);
• задарма;
• марно;
• вхолосту;
• безцільно;
• безуспішно;
• задарма;
• несправедливо;
• ні за що ні про що;
• зайво;
• вхолосту;
• псу під хвіст;
• незаслужено і ін.