Слово «марно» використовується досить рідко в сучасній російській мові. Однак воно означає певні аспекти стану людини. Іноді його можна зустріти в літературних творах.
Розгадка значення слова «марно» і можливостей його використання в сучасній мови послужили темою даної статті.
Залишилася, пропала марно мрія
Іноді вразливим людям здається, що їх мрія схожа на метелика, яка не може розправити крила: занадто важкий тягар заважає їй безжурно пурхати. Її зусилля марні, вони залишаються марними.
Отже, марно — слово, що означає марні, даремні зусилля. А також мрії або надії.
У літературі слово «марно» застосовувалося досить широко класиками.
Знаю, що проповедаю марно, але таке моє призначення. А. С. Пушкін, «Роман в листах», 1826 рік.
Або ось як пише Нагібін в повісті «Темрява в кінці тунелю»:
Так адже чужий досвід завжди пропадає марно.
Судячи з цитат з книг, слово «марно» двічі було використано з дієсловом. Чому?
Марно: значення слова як частини мови
З «Тлумачного словника» Даля зрозуміло, що «марно» — це прислівник, схоже за змістом з словами марно, даремно, без користі або без потреби.
У свою чергу, прислівник у російській мові є тією частиною мови, яка відповідає на питання «як?» і:
- позначає ознаку дії (йти — швидко, повільно, ледве-ледве);
- ознака фізичного стану (зовсім не боляче, так боляче);
- ознаку іншої ознаки (дуже веселий);
- набагато рідше позначає ознаку предмета (яйця круто, некруто).
Тому слово «марно», будучи прислівником, самостійно не вживають ні в книзі, ні в розмовній мові, для нього обов’язково потрібні пояснювальні слова.
Але всі спроби виявилися марними, а інші з шукачів примушені були отретироваться навіть з комическою і зазорною розв’язкою завдяки твердій і насмешливому відсічі з боку характерною молодої особи. Ф. М. Достоєвський «Брати Карамазови»
Коли вживати книжкове слово
«Марно» виникло шляхом злиття старовинного словосполучення «въ даром» – дарма, дарма (від прикметника «тунъ» – безоплатний). До слова сказати, сучасне слово «дармоїд» утворено теж цим прикметником.
Згідно з відомостями з етимологічного словника Фасмера, сліди слова «марно» знаходяться в інших стародавніх слов’янських мовах:
- у болгарському — тун (неправдивий);
- у польсько-сілезькому — туні (дешевий, загальнодоступний);
- у давньо-словенському — стуния (нероба).
Щоб сказати або написати правильно, можна використовувати прислівник «марно», наприклад, таким чином:
- праці залишилися марними;
- мрії залишилися марними;
- талант гине марно;
- природні багатства лежать марно.
Також і навпаки, застосовується негативне твердження для даного прислівники:
- зусилля не залишилися марними;
- він вчасно застосував свої знання, вони не пропали марно.
Вираз «будувати замок на піску» дуже схоже за смисловим змістом на марні зусилля, які означають «марно».
Однак, у звичайній мові, швидше за все, замість слова «марно» будуть використовувати інші слова, на кшталт таких, як «даремно», «марно» і схожі за змістом інші прислівники.
Так як «марно» звучить досить пафосно і велично, воно залишається більше книжним словом, ніж розмовною.
Синоніми «марно»
Щоб прагнення краще пізнати російську мову не залишилося «марно», слова синоніми допоможуть зберегти його значення і точно висловити думку:
- безрезультатно;
- даремно;
- даремно;
- марно;
- дарма (марно);
- задарма;
- марно;
- вхолосту;
- безцільно;
- безуспішно;
- задарма;
- несправедливо;
- ні за що ні про що;
- зайво;
- вхолосту;
- псу під хвіст;
- незаслужено і ін.