Моніторинг в школі: цілі і завдання. Російська система освіти

Вчитися люблять далеко не всі. Але незважаючи на ставлення до цього процесу, він є життєво необхідним для кожного. За навчання і всі нюанси, пов’язані з ним, відповідає система освіти. Щоб вона краще виконувала свою задачу, необхідно проводити моніторинг. Що це і з чим його їдять? Давайте дізнаємося!

Особливості російської системи освіти

Будь-яка країна, щоб продовжувати існувати, повинна дбати про виховання підростаючого покоління. Адже саме воно у майбутньому візьме на себе відповідальність за всі важливі сфери, змінивши на цьому посту своїх батьків. Тому в кожній державі активно розвивається його система освіти.

У Російській Федерації мета — виховати та навчити кожного окремо взятого громадянина. Він не тільки повинен освоїти загальні знання та вміння, але й придбати професійні навички, які буде реалізовувати для власної користі і на благо всього суспільства.

Примітно, що російська система освіти передбачає не тільки інтелектуальний розвиток, але моральне і фізичне. Тобто, в ідеалі, пройшовши всі рівні, учень повинен стати отакою Алісою Селезньову з розповідей Кіра Буличова: утвореним спортсменом з високою моральністю, готовим грудьми стати на захист миелофона від космічних піратів.

А якщо без жартів, то на практиці виховати такого учня-універсала досить складно. І не тільки тому, що всебічна обдарованість зустрічається не так часто, як хотілося б. Основною проблемою є банальна відсутність часу на це все. Адже, щоб ретельно вивчити будь-який з предметів, потрібно багато сидіти над книгами, навіть власникові фантастичної пам’яті. Адже просто знати що-то мало, треба вміти оперувати зібраною інформацією, тобто придбати навички, а для їх формування необхідно постійне повторення, що знову-таки призводить нас до часу на все це. А його учень, заваленого відразу кількома предметами, не так вже й багато. Фактично, щоб ретельно розібратися в будь-якому з них (а не на рівні «зазубрил-здав-забув»), доводиться нехтувати іншими.

І виходить, що універсал, якого здатна створити сучасна система освіти, часто володіє лише поверхневими знаннями, часто не підкріпленими вміннями. У той же час професіонал, як правило, мало що знає, крім власної сфери, подібно Шерлоку Холмсу, не відає, що Земля кругла і обертається навколо Сонця, а не навпаки.

Дана проблема не нова і характерна не тільки для системи освіти РФ, але й інших країн світу. На жаль, поки їй не знайдено, тому доводиться працювати з тим, що є. Тим більше що сама ідея виховання різнобічної особистості — просто чудова і цей ідеал, нехай і недосяжний, стимулює багатьох учнів старанно працювати над собою і досягати неймовірних висот.

Що таке Федеральний державний освітній стандарт

Те, яким саме повинен стати ідеальний учень-універсал, в кожній країні визначає окремо взятий освітній стандарт. Саме в ньому описується результат, якого має досягти навчально-виховний процес, а також методи, які покликані допомогти педагогам у цій благородній справі.

Для реалізації цих стандартів, розробляються певні освітні програми, які для зручності поділяють на рівні (від простого до складного) й напрямки (спеціалізації).

У Росії таким еталоном є ФГОС, або Федеральний державний освітній стандарт.

Фактично програма кожного навчального закладу повинна створюватися з урахуванням вимоги цього документа. Вони поділяються на три великі категорії.

  • Вимоги до структури основних освітніх програм. Мова йде не тільки про зміст навчального процесу (обов’язкові і факультативні предмети), але і кількість навантаження (скільки годин на тиждень повинен займатися учень якого класу) і т. п. Простіше кажучи це те, чого навчають і як часто.
  • Вимоги до умов досягнення еталонів ФГОС. Це те, як і ким здійснюється навчання.
  • Вимоги до результатів — тобто це перелік того, що учень повинен був навчитися.
Дивіться також:  Що являє собою документація класного керівника

Рівні освіти

Отже, ми розібралися з особливостями навчально-виховної системи РФ і документом, який визначає її сутність. Давайте ж дізнаємося про рівнях освіти, з яких складаються програми.

Вони діляться на такі групи:

  • Загальне.
  • Спеціальна (професійна).
  • Додаткове.

В свою чергу кожна з цих груп поділяється на додаткові рівні. Варто зазначити, що у більшості країн вони досить схожі між собою, особливо стосовно школи.

Отже, рівні загальної освіти, такі:

  • Дошкільний. Поширюється на дітей від 1,5 до 6-7, а іноді і 8 років. Це дитячі садки різних спрямувань.
  • Початкова школа (1-4 класи). На цьому рівні діти проходять навчання в період з 6 до 10 років.
  • Середня школа (5-9 класи), у якій учні повинні придбати основна загальна освіта. На цьому рівні школярі знаходяться в середньому у віці з 10 до 15-16 років.
  • Старша школа (10-11 класи) — завершальна щабель загальної освіти, її основна мета — підготовка учнів до вступу у вуз.

Розглянувши рівні загальної освіти, варто перейти до спеціального. Однак спочатку пригадаємо, що в РФ після закінчення 9 класу середньої школи учень може не йти в старшу, а відразу «перестрибнути» на спеціальний рівень, вступивши в технікум, коледж чи ліцей при університеті. Провчившись там 2-3 роки, він також може потрапити до вузу або відправитися працювати, якщо отримав професію.

Який би вибір не був би зроблений в будь-якому разі учневі доведеться навчатися на одному з рівнів професійної освіти.

  • Середнє, може замінити собою старшу школу (якщо це підготовчий ліцей при вузі) або дати робочу спеціальність (якщо це коледж, ПТУ тощо). Як правило, тут навчаються з 15-16 до 18 років.
  • Вищий бакалаврат. Навчання тут триває 4 роки, після чого видається диплом, випускник або продовжує навчатися, або йде працювати. На цей рівень можна потрапити або з попереднього, або після закінчення старшої школи.
  • Спеціаліст або магістр. Навчання тут триває в середньому 5-6 років. Після закінчення студент отримує диплом, який свідчить про повну вищу освіту.
  • Аспірантуру або докторантуру. Підготовка кадрів вищої кваліфікації. Не є обов’язковою.

Додаткова освіта є супутнім. Сюди відносяться всі спортивні секції, гуртки за інтересами, різноманітні навчальні курси і програми, а також приватні бізнес-школи і подібні їм. На відміну від згаданих вище рівнів, зміст навчальних програм тут далеко не завжди строго відповідає ФГОС. Цей рівень ділиться на дві категорії.

  • Додаткове навчання дітей і дорослих у вигляді хобі.
  • Додаткове професійне навчання.

Що таке моніторинг

Розібравшись з системою освіти та її рівнями, пора дізнатися про такому важливому її становить, як моніторинг. Цей термін був запозичений з педагогікою соціології. Загальне значення цього іменника — це система організації, збору, обробки, аналізу, зберігання і поширення інформації з якогось питання.

Коли мова йде про моніторинг у школі, то дані, якими він оперує — це все пов’язане з оцінюванням навчального процесу в цілому та всіма його учасниками зокрема. Від результатів безпосередньо залежить сучасний і майбутній стан системи освіти.

Навіщо його проводять

Які цілі і завдання моніторингу? Щоб зрозуміти їх, варто згадати визначення даного поняття.

Отже, збираючи та аналізуючи інформацію про засвоєння учнями знань і найбільш ефективних методах викладання, що застосовуються вчителями, вдається зрозуміти реальний стан всієї освітньої системи. Це і є головна мета проведення моніторингу в школі.

Дивіться також:  Абетка – це початок всіх знань

Більш того, зібрані дані дозволяють тверезо оцінювати успішність тієї чи іншої навчальної стратегії й «підказують», в якому напрямку потрібно рухатися далі. Також моніторинг сприяє виявленню позитивних нововведень педагогів та їх поширення серед інших.

Важливо не забувати, що, як і у всіх інших освітніх сферах, так і в цьому завжди треба співвідносити всі дії з Федеральним стандартом. Адже отримані за допомогою правильного проведення моніторингу дані можуть не тільки показати, наскільки успішно втілюється в життя навчальний ідеал ФГОС, але і вказати на недоліки в ньому. Що особливо важливо.

Для досягнення вищезазначених цілей у кожному навчальному закладі формулюються власні більш дрібні, але зате чіткі завдання. Це допомагає найбільш якісно і повноцінно проводити моніторинг у школі за ФГОС.

Нижче перелік подібних завдань.

  • Розробка методик для збору інформації.
  • Безпосередньо сам збір.
  • Розробка комп’ютерної основи для зведення та узагальнення, класифікації та первинного аналізу зібраних відомостей.
  • Опрацювання, коригування та введення отриманої в результаті моніторингу інформації в систему.
  • Первинний аналіз і класифікація.
  • Виявлення основних тенденцій розвитку системи освіти в школі, відповідно до вимог ФГОС.
  • Прогнозування, а також створення звітів на основі зібраних і проаналізованих даних.
  • Виділення найбільш типових ознак успіху/неуспіху організаційно-управлінської діяльності в навчальному закладі на основі даних.
  • Удосконалення технології моніторингу системи освіти в школі.

На практиці всі перелічені цілі та завдання ґрунтуються на трьох компонентах.

  • Моніторинг професійної успішності кожного з їх викладачів окремо.
  • Моніторинг успішності кожного учня окремо і всього класу в цілому.
  • Моніторинг успішності адміністративного апарату навчального закладу. Останній компонент далеко не завжди виділяється, оскільки вважається, що засвоюваність програми учнями, в переважній більшості, залежить від майстерності вчителя. Однак це не завжди так. Адже викладач — не робот, щоб залишатися професіоналом, йому необхідно постійно вдосконалювати власні знання та професійні вміння, а для цього йому потрібно час. Тому саме на адміністрації школи лежить відповідальність за ефективну організацію навчального процесу так, щоб у педагога залишався час на самопідготовку і відвідування різноманітних семінарів і т. п.

Другий аспект, за який відповідає адміністрація — матеріально-технічне оснащення школи. І хоча це не головне в навчальному процесі, погодьтеся, застосування плакатів, таблиць або відеоматеріалів допоможе краще засвоїти знання.

Виходячи з цих аргументів, проведення повноцінного моніторингу в школі неможливо без включення в сферу його інтересів адміністративно-управлінського апарату.

Хто проводить подібні дослідження

У цьому процесі задіяні різні люди. Дані про успішність учнів збирають їх педагоги. Надалі вони розглядаються їх методичними об’єднаннями, причому на цьому етапі вивчають не тільки успішність школярів, але і заслуги їх наставників у цьому.

Надалі через адміністрацію отримані результати відправляються вище, формуючи статистику успішності.

З чого складається моніторинг освоєння основної освітньої програми в рамках ФГОС

Моніторинг управління якістю освіти, як правило, аналізує успішність всього навчального закладу. Здійснюється він за чотирма категоріями.

  • Психолого-педагогічний супровід. Дослідження цього аспекту почалося порівняно недавно. Воно дуже важливе, оскільки враховує міжособистісні стосунки в класному колективі, а також між педагогом і учнем. Не секрет, що психологічний стан дуже впливає на успішність. Крім того, у середній та старшій школі психіка і система цінностей підлітка відбуваються серйозні випробування. Часто саме вчитель стає тим маяком, який здатний вказати правильний шлях для свого підопічного. Тому збір інформація про даному аспекті на сьогоднішній день є обов’язковим при проведенні моніторингу в школі.
  • Вивчення предметних результатів. Це найбільш звична всім сфера контролю. В даному випадку проводиться моніторинг тих знань, які набув учень за певний часовий проміжок. Наприклад, за час навчання в 1 класі учень А. навчився читати зі швидкістю 60 слів на хвилину і рахувати до 20. Крім досягнень А. і його однокласників, у даної категорії розглядаються і успіхи вчителя.
  • Моніторинг сформованості УУД. Відмінною особливістю сучасного ФГОСа є його орієнтованість на результат. Так, у главу кута ставляться не просто знання, здобуті учнями, але і вміння їх застосовувати на практиці, тобто формування універсальних навчальних дій. Починає проводитися моніторинг УУД в початковій школі, а пізніше, в середній і старшій. Його головна мета — не просто контроль за успіхами малюка, але і вивчення рівня його розвитку і виникають у процесі цього проблем. Це допомагає максимально адаптувати навчальну програму, щоб її легше було засвоїти. Крім цього, моніторинг УУД допомагає різним вчителям-предметникам погоджувати свої дії. Щоб не повторювати по 10 разів те ж, що їх колеги, а формувати нові знання та вміння, спираючись на те, чому школярі вже були навчені іншими.
  • Моніторинг результативності позаурочної діяльності. Дані досліджень цієї категорії допомагають не тільки оцінити інтереси школярів за межами обов’язкової предметів, але і зрозуміти, чи достатньо часу виділяється програмою. Приміром, результати моніторингу в школі міста А. показують, що серед 20 учнів 8-А класу 15 осіб отримали за рік «відмінно». У той же час у 8-Б з 20 хлопців тільки у 7 п’ятірки. Педагог у них один. Вивчивши позакласну діяльність, перевірка з’ясувала, що майже весь 8-А ходить на заняття математичного гуртка при школі, в той час як 8-Б його відвідують всього кілька людей. Таким чином, робиться висновок, що для повноцінного засвоєння навчального матеріалу дітям просто не вистачає часу на уроках, і отже, при плануванні програми на наступний рік потрібно виділити додаткові години для вивчення цього предмета.
Дивіться також:  Як проводити розрахунок кута трикутника

Види контролю при моніторингу

Збір необхідних даних здійснюється за допомогою трьох видів контролю.

  • Поточний — оперативна і динамічна перевірка на початку вивчення матеріалу. Як правило, це самостійні або усне опитування. Представляє особливу цінність для педагога щоб контролювати рівень засвоюваності знань по темі і, відштовхуючись від цього, організовувати подальший навчальний процес.
  • Тематичний — націлений на перевірку знань після завершення вивчення великої теми. Реалізується у вигляді контрольних, іноді буває усним.
  • Підсумковий. Проводиться в кінці чверті, семестру або навчального року. Дозволяє досліджувати рівень засвоєння значних частин програми.

Умови проведення

Для ефективного, а головне, достовірного моніторингу при його проведенні необхідно наявність наступних умов.

  • Стабільна інформаційна база.
  • Експертна оцінка зібраних даних за тривалий проміжок часу.
  • Наочність у вигляді графіків, діаграм тощо.

Методи проведення

Програма моніторингу в середній школі, а також інших навчальних закладах передбачає використання в цих цілях різноманітних форм контролю і методів.

Всі вони діляться на дві категорії.

  • Формалізовані: тести, усний і письмовий опитування, самостійні та контрольні.
  • Неформалізовані — це бесіди, спостереження, вікторини, конкурси, квести і подібні їм.

Як правило, моніторинг проводиться по учням, по класах і по школах. Саме їх успішність/не успішність дозволяє вивчати також роботу педагогів і всього адміністративного апарату.