Запозичені слова частенько ставлять носіїв мови в глухий кут. У якомусь роді їх вживати, можна змінювати за кількістю і відмінками? Осібно стоїть «кава», який протягом трьох століть пручається російськомовної граматиці. На цьому тлі загубилися незліченні різновиди підбадьорливого напою, і багато громадян досі не впевнені: капучино – «він» чи «вона»? А раптом «вона»?!
Міграція слів
В рамках однієї культури неможливо дати назви всіх предметів на світі. Якісь терміни здаються більш громіздкими порівняно з іноземними аналогами, інші не можуть дати повне уявлення про речі, а іноді у мові просто не існує відповідного визначення. Скільки завгодно запитуйте бабусю: «Капучіно – він чи вона?» Як правильно пишеться загадкове слово? Вона, швидше всього, не знає, бо чує його вперше і асоціює з якимось італійським композитором.
По мірі запозичення власні імена відв’язуються від конкретних брендів і перетворюються в нарицательные. Вони можуть адаптуватися під вимоги свого «нового» мови або відчувають серйозну затримку в морфологічної адаптації. Тобто, не приймають нові правила!
