Наукова інформація: види, способи отримання і використання

У статті поговоримо про наукової інформації. Ми дізнаємося, якою вона буває, які є джерела її отримання і яким чином вона збирається та аналізується. А також ознайомимось із особливостями пошуку наукової інформації.

Що це таке?

Почнемо безпосередньо з визначення. У сучасних джерелах досить багато різноманітних тлумачень терміна інформації, які лише частково відображають загальний підхід до трактування. Розглянемо основні тлумачення.

Отже, інформація — це певні відомості про навколишній світ і тих процесах, які відбуваються в ньому. Вони можуть сприйматися людиною або спеціальними пристроями. Також за допомогою інформації приймаються різні повідомлення, які інформують людину про що-небудь. Але при цьому треба розуміти, що наукова інформація є одним з найголовніших об’єктів вивчення багатьох наук. Наприклад, цими питаннями займається теорія інформації, кібернетика, семіотика, теорія масових комунікацій. В інформатиці найчастіше оперують терміном «інформація», який позначає деякі дані про нашому світі, які необхідно належним чином зберігати, перетворювати, передавати і використовувати.

Види наукової інформації

Є кілька основних видів інформації, які класифікуються за методами її відображення, шифрування або зберігання. Розглянемо основні:

  • Графічна — це інформація, яка спочатку передавалася у вигляді якихось схем на скелях, а потім перетворилася в полотна, креслення, фотографії. Цей вид має на увазі, що всі дані і відомості відображаються в образотворчому вигляді.
  • Звукова – це та інформація, яка передається або зберігається за допомогою звукозаписувальних пристроїв. Окремим її видом є музична інформація, яка дозволяє кодувати дані за допомогою певних символів, що практично прирівнює її за ефективністю до звукової та графічної інформації.
  • Текстова, для якої використовується спосіб кодування з залученням мови людини. Ми оперуємо літерами і різними символічними групами для відображення того, що хочемо сказати. Цей вид інформації придбав максимальний розвиток після того, як була винайдена можливість друкування книг і з’явився папір.
  • Числова — це сучасний вид інформації, який вимірює всі м є у вигляді чисел. Вона найбільшого свого піку досягла під час розквіту торговельних відносин, грошей та економіки. Так само, як і для текстових даних, тут потрібні особливі методи кодування. Оперують символами є цифри.
  • Відео — це такий спосіб зберігання інформації, який використовує певні носії. Особливість методу в тому, що він дозволяє фіксувати як би живі картини.

Інші види

Також є й інші види, які людство досі не може певним чином кодувати або зберігати. До них відноситься тактильна інформація, яку можна передати лише за допомогою відчуттів, але яку не можна закодувати і передати ще комусь у первісному вигляді. Також є органолептична інформація. Вона полягає в тому, що ми можемо передавати певні посили за допомогою запаху і смаку.

Дивіться також:  Соціологія: список літератури та актуальні новинки. Поняття, основи, цілі, завдання і застосування науки в соціумі

Також для передачі даних на якісь відстані використовувалися світлові прилади. Світлові сигнали дозволяли військовим передавати особливо важливі дані на інші об’єкти. Після того, як було винайдено електрика, передача сигналу стала можлива по проводах. Це значно полегшило комунікацію. Пізніше стали використовуватися радіохвилі.

Хто стояв біля витоків?

У науковому світі вважається, що автором теорій про цифрового зв’язку і інформації є Клод Шеннон. Популярність йому принесла книга, яку він написав 1948 році. Вона називалася «Математична теорія зв’язків». У своїй фундаментальній роботі вчений одним з перших обґрунтував теорію про те, що ми можемо використовувати двійковий код для того, щоб передавати інформацію.

Його думки підкріпилися після того, як з’явилися комп’ютери, адже вони і були тим засобом, яке дозволяло обробляти числову інформацію. Але вже набагато пізніше, коли комп’ютери широко поширилися і заполонили весь світ, вони стали використовуватися не тільки для обробки, але і для збереження, руху, знаходження будь-якого типу даних. При цьому спочатку для збереження використовувалися стрічки, магнітні диски, лазерні диски, флеш-пам’ять. Природно, ці способи поступово прогресували, і на сьогоднішній день ми майже не користуємося такими носіями. На зміну їм прийшли місткі карти пам’яті, які здатні зберігати терабайти даних.

Особливості сучасних даних

Функції обробки інформації, які полягають в тому, що вона відтворюється, перетворюється, передається і записується, покладені на процесор комп’ютера. Ми охоплюються це питання тому, що технології на сьогоднішній день прогресують величезними кроками, і, щоб простежити історію наукової інформації, слід звернутися до витоків. До речі, нещодавно дослідники прийшли до висновку, що потрібно виділити інформацію з Мережі в окремий підвид. Адже для її обробки і руху використовуються абсолютно неймовірні обсяги та потужності.

Джерела

Джерела наукової інформації — це носії, які містять певні відомості. До основним джерелам відносять дисертації, рукописи, звіти про будь-які дослідних роботах, конструкторські розробки, перекази, огляди та аналітичні матеріали. Все перераховане є документальними джерелами, які діляться на первинні і вторинні.

До первинним документам відносять матеріал, що містить в собі основну інформацію, яка передає безпосередньо суть результатів наукових досліджень. Вторинні документи розповідають про те, як отримана дослідниками інформація була проаналізована, які логічні зв’язки були знайдені і т. д. Вторинні документи виконують лише дві функції. Вони дозволяють оперативно отримати дані про будь-який процес або подію, а також дозволяють в стислому вигляді вивчити основні тези.

Класифікація джерел

Основні види джерел:

  • Монографія — це книжкове видання, яке містить у собі найповніший розгляд певного процесу або явища. Найчастіше пишеться колективом авторів.
  • Автореферат– це брошура, яка містить у собі основні думки про проведеному дослідженні. Також буває автореферат дисертації, який представляє собою тезисний зміст дисертаційної роботи, написаної для отримання наукового ступеня.
  • Препринт — це робота, що містить деякі дані, які ще не були опубліковані, але скоро будуть надруковані для громадськості.
  • Збірник наукових праць – це збірник, в якому містяться основні матеріали з дослідженням, проведеним по тій або іншій темі.
  • Матеріали конференції зборів – це неперіодичні збірники, які містять у собі результати того чи іншого наукового події.
  • Тези – це короткий виклад основної інформації з того чи іншого питання, яке містить у собі ще не опубліковані матеріали.
  • Науково-популярні видання – це видання, що містить ряд експериментальних і теоретичних питань, поданих у доступній для пересічного читача формі. Прикладом збірки таких праць є електронна бібліотека ELibrary. Тут кожен зможе відшукати відповідь на будь-яке питання, обґрунтований з наукової точки зору. Електронна бібліотека ELibrary дає можливість будь-якій людині поринути у світ науки і усвідомити основні тези та ідеї, не заглиблюючись надто глибоко.
Дивіться також:  Освітні установи в Росії. Державні і недержавні освітні установи

Класифікація

Розглянемо різноманітні класифікації, які дозволяють нам сортувати інформацію. Зазначимо, що типологія важлива при зборі наукової інформації, адже без неї вийде хаос.

Отже, розподіл за призначенням:

  • Масова. Це інформація, яка містить у собі звичайні, але важливі для населення відомості. Вона оперує простою мовою і простими поняттями, які зрозумілі більшості.
  • Спеціальна. Вона полягає в специфічному набору даних, недоступних для більшої частини людей. Але ця інформація призначається для вузьких кіл професіоналів.
  • Секретна. Для зберігання і передачі інформації працюють величезні центри. Ці дані передаються лише невеликому числу людей повністю захищених каналах. Спеціальні наукові центри забезпечують повну секретності і недоступність цих даних для основних мас населення.
  • Особиста, чи приватна, інформація – це відомості про певний людині, які володіють приватним характером.

Аналіз

Аналіз наукової інформації відбувається після того, як усі дані були зібрані і оброблені. Після аналізу інформацію класифікують за такими ознаками:

  • Актуальна. Це інформація, яка найбільш важлива саме в теперішньому моменті.
  • Достовірна. Інформація, яка отримана об’єктивними методами і не містить в собі певну частку спотворень.
  • Зрозуміла. Це інформація, яка передається у такому мовою кодування, який зрозумілий адресату.
  • Повна. Це інформація, яка представлена у всьому обсязі, може використовуватися для прийняття серйозних глобальних рішень.
  • Корисна. Ступінь корисності певних даних визначається конкретними суб’єктами, які їх отримують і використовують за призначенням.

Також відзначимо, що обробка наукової інформації неможлива без її класифікації на помилкову і справжню. Так, на етапі відділення неправдивих даних від справжніх проводиться дуже багато додаткових досліджень. Це дуже важливо, так як якщо допустити помилку, то будуть спотворені кінцеві результати досліджень.

Науково-технічна інформація

Вона складається з даних, які використовуються в наукових і технічних цілях. Іншими словами, вона необхідна для розвитку науково-технічного прогресу. Її важливість у світі величезна, так як нестача призводить до того, що багато досліджень дублюються. Це говорить про те, що вчені витрачають зайвий час, щоб знайти ті закономірності і особливості, які раніше були досліджені і вивчені іншими вченими. Зазначимо, що кількість повторних експериментів у деяких галузях сягає 65 %. Крім того, що це втрата часу, це також втрата мільярдів доларів щороку.

Дивіться також:  В якому просторі ми живемо? Дослідження вчених

У нашій країні інформаційні ресурси науки і техніки формує Державний комітет по технологіях та науці, який був створений в 1960-х роках. Це система включає в себе величезну кількість спеціальних організацій і служб, які активно функціонують.

Обробка

Обробка наукової інформації найчастіше полягають у читанні джерел, про яких ми говорили вище. Підручники, монографії, наукові статті – все це дозволяє нам дізнатися бажану інформацію. Тому дуже важливо акцентувати свою увагу на жанрі книги та її зміст. Також перед вивченням варто звернути увагу на зміст для того, щоб детально ознайомитися і зрозуміти структуру книги. Це дозволить зрозуміти автора і коротко розглянути коло проблем, які він буде досліджувати.

Читання

При вивченні наукової літератури варто пам’ятати, що є різні види читання, вибір яких залежить від початкових цілей вашого дослідження. Перерахуємо:

  • Ознайомлювальне читання, яке характеризується швидкою і частковим ознайомленням з матеріалом і необхідно для того, щоб сфокусувати увагу на основних думках, ідеях і принципах.
  • Швидкісне читання, якому слід навчатися окремо з фахівцем, дозволяє вивчати відразу весь матеріал, але робити це досить швидко, при цьому осмислюючи кожен абзац.
  • Аналітичне читання, яке найчастіше використовують вчені при вивченні важливих матеріалів.

Підвиди

Аналітичне читання має кілька підвидів:

  • Фіксує. Воно полягає в тому, що вивчається повністю весь текст, із зверненням особливої уваги на посилання та виноски.
  • Роз’яснювальний. Воно полягає в тому, що незрозуміла інформація уточнюється за допомогою довідників або консультантів, які дозволяють зрозуміти всі складні моменти.
  • Критичний. Його суть в тому, що ми не просто вивчаємо матеріал, а намагаємося його аналізувати, досліджувати джерела, зіставляти свою позицію та думки автора.
  • Творче. Воно ґрунтується на тому, що по ходу читання ви формуєте свій погляд на проблему, намагаючись створити оригінальний підхід до питання.

Підводячи підсумки зазначимо, що інформація буває дуже різною. Ретельно підходите до її вивчення і звертайтеся у наукові центри, якщо знадобиться.