Навчально-методичне забезпечення: визначення поняття, типові матеріали, організація освітнього процесу

Одним з невід’ємних умов ефективної реалізації ФГОС є належне навчально-методичне та інформаційне забезпечення. Більш досвідчені викладачі, можливо, віддадуть перевагу не використовувати готові розробки, а будуть складати власні матеріали. Початківцям ж педагогам без напрацювань інших фахівців просто не обійтися. Що таке навчально-методичне забезпечення навчального процесу? Що в нього входить? Для чого воно потрібно? Відповіді на ці та інші запитання читайте у статті.

Визначення

Навчально-методичне забезпечення являє собою комплекс документів, що містять системне опис освітнього процесу, що підлягає реалізації на практиці. Воно виступає в якості дидактичного засобу управління підготовкою педагогів, інформаційної моделлю освітньої системи, визначає структуру та відображає елементи процесу.

Ключові ознаки

Навчально-методичне забезпечення дисципліни, спеціальності, предмета, розділу, модуля та ін. представлено у формі певного комплексу, який в тому чи іншому вигляді повинен:

  • відображати суть підготовки, обґрунтування рівень освоєння матеріалу;
  • включати в себе дидактичний матеріал, відповідний організаційною формою освітнього процесу, що дозволяє студенту досягти необхідного рівня засвоєння матеріалу;
  • надавати учням можливість у будь-який час перевірити результати і ефективність своєї роботи, самостійно проконтролювати і скорегувати навчальну діяльність;
  • включати об’єктивні методи оцінки якості освіти з боку педагогів та адміністрації навчального закладу.

Забезпечення дисципліни, модуля, спеціальності, предмета, теми і пр. має повністю охоплювати основний зміст навчального матеріалу. Комплексність виражена в тому, що вивчення кожного наступного вузлового питання щодо змісту навчання з кожного розділу (теми) програми забезпечується оптимальним мінімумом інструментів і засобів навчання, документацією, завдяки яким підвищується якість усього процесу в цілому.

Цілі і завдання

Для викладача навчально-методичне забезпечення навчального процесу необхідно для детального відображення наявності та стану засобів навчання, аналізу ступеня розкриття тієї чи іншої дисципліни в програмах різних спеціальностей і подальшого їх відомості в єдину логічну систему.

Навчається комплекс дидактичних матеріалів допомагає отримати знання щодо теоретичних і практичних основах досліджуваного предмета.

У процесі навчання реалізуються освітня, виховна і розвиваюча завдання. Використання інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу дозволяє ефективно виконувати всі ці завдання в сукупності.

Засоби навчання

Їх поділяють на такі групи:

  1. Навчально-методична література. До неї відносять навчальні посібники, підручники, довідники, каталоги, конспекти лекцій, задачники, приватні методики, методичні вказівки, рекомендації, розробки, альбоми.
  2. Навчально-наочні посібники. У цю групу можна включити схеми, плакати, фотографії, малюнки, графіки, таблиці, креслення, діаграми.
  3. Натуральні засоби: механізми, прилади, інструменти, зразки, макети, моделі. До них, наприклад, можна віднести картки-завдання, дидактичні матеріали для самостійних, лабораторних, практичних робіт, курсових проектів та ін.
Дивіться також:  Приблизна тематика класних годин в 9 класі

Навчально-методичне забезпечення дисципліни

Невід’ємними її елементами є:

  1. Нормативно-правова документація.
  2. Навчальна програма, план.
  3. Навчально-методичні документи.
  4. Програмне, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення.

Нормативно-правові документи

В цьому розділі навчально-методичного забезпечення предмета повинні бути присутніми:

  1. Виписка з ФГОС із зазначенням вимог до навичок, знань, умінь та практичного досвіду з відповідної дисципліни.
  2. Відомчі стандарти, рекомендації щодо організації навчального процесу.
  3. Методичні вказівки, рекомендації з планування та організації навчання.

Навчально-програмні, плануючі документи

У цьому розділі повинні бути присутніми:

  • календарно-тематичний план (КТП);
  • індивідуальний план педагога;
  • комплект планів усіх навчальних занять, технологічних, инструкционных карт;
  • програма.

Навчально-методичне забезпечення формується з:

  • конспектів лекцій;
  • навчальної і додаткової літератури, в т. ч. в електронній формі;
  • альбомів, каталогів, довідників;
  • методичних рекомендацій з виконання лабораторних робіт, практичних завдань;
  • вказівок щодо вивчення предмета, розділів, тем і окремих елементів;
  • авторських розробок;
  • методичних рекомендацій щодо організації позааудиторної роботи учнів;
  • тим рефератів, курсових та інших дослідницьких робіт, рекомендацій по їх виконанню;
  • тематичних розробок і рекомендацій по підготовці до семінарів, виконання проектних, творчих, дослідницьких робіт;
  • тематичних «скарбничок» – комплектів технологічних задач і ситуацій;
  • положень, методичних рекомендацій щодо проведення вікторин, конкурсів, олімпіад, рольових ігор;
  • комплексу засобів для оцінки поточного, періодичного та підсумкового контролю якості знань;
  • методичного комплекту «вхідного» контролю знань;
  • системи контролю рівня знань з предмету;
  • критерії оцінки навичок, умінь, знань, практичного досвіду за всіма формами контролю;
  • документації щодо моніторингу якості засвоєння дисципліни з планом коригувальних заходів.

Програмне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення

У цьому розділі повинні бути переліки:

  • обладнання, матеріалів, інструментарію, наявних в майстерні, лабораторії, кабінеті;
  • основної та додаткової методичної та навчальної літератури з предмету;
  • технічних засобів, використовуваних у навчанні;
  • інформаційних і програмних ресурсів.

Крім того, даний блок навчально-методичного забезпечення робочої програми включає в себе:

  1. Мультимедійні презентації.
  2. Інтерактивні та відеоматеріали.
  3. Плакати, таблиці, схеми, муляжі, макети, креслення та інші наочні посібники.

Особливості розробки

При формуванні навчально-методичного забезпечення курсу (модуля, дисципліни) педагог керується планом предметної комісії та індивідуальним планом. Безпосередня розробка здійснюється викладачами, провідними відповідний курс, модуль, предмет.

Педагоги, що формують навчально-методичне забезпечення програми (навчального процесу), відповідають за його зміст. Матеріали, включені до його складу, підлягають обговоренню на засіданні предметної комісії. Контрольно-оцінні документи, робочі програми повинні бути затверджені заступником директора з навчальної роботи, а програми з проміжної атестації (у формі іспиту, в т. ч. комплексного), комплекти контрольно-оціночних інструментів і засобів затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи. Робочі програми навчально-виробничої практики, комплекти оціночних коштів для кваліфікаційних іспитів за професійним модулів узгоджуються з представниками роботодавця.

Дивіться також:  Абетка – це початок всіх знань

Контроль якості елементів, включених до складу навчально-методичного забезпечення, здійснюється головою предметної комісії і методистом. Контрольний примірник зберігається в методичному кабінеті та бібліотеки в електронному та паперовому вигляді.

Супровід виробничої діяльності

Навчально-методичне забезпечення практики складається з документів, що регламентують час, призначений для закріплення та поглиблення які навчаються знань, отриманих в ході навчання, набуття навичок і умінь по тим чи іншим видам професійної діяльності. У нього входять:

  1. Програми виробничої, навчальної та переддипломної практики за професією (спеціальністю).
  2. Календарні плани.
  3. Критерії оцінок.
  4. Збірники завдань, рекомендації щодо їх виконання.

Розділ «Курсове проектування і курсові роботи»

Цей блок навчально-методичного забезпечення має переважно довідково-пошуковий характер. Частина документів необхідно включити до складу навчально-методичного комплексу дисципліни, якщо у плані передбачено час на курсове проектування. Якщо проект курсова чи є комплексною роботою, тобто об’єднує 2 і більше предметів, наявність цих матеріалів необов’язково.

Йдеться, зокрема, про:

  1. Тематики курсових проектів і робіт. Вона розробляється викладачами відповідних дисциплін і обговорюється на засіданнях предметної комісії.
  2. Методичні рекомендації з виконання, оформлення, захист.
  3. Критерії оцінки.
  4. Зразки оформлення курсових, рецензій на неї.

Збірник «Підсумкова атестація»

Частиною цього розділу навчально-методичного забезпечення є комплект «Дипломне проектування або дипломні роботи». Він включає в себе:

  1. Програму підсумкової атестації.
  2. Критерії оцінки дипломного проекту та випускної роботи, їх захисту.
  3. Кваліфікаційні вимоги до випускників за фахом.
  4. Тематику робіт, методичні вказівки щодо їх виконання та оформлення.

Самостійна робота учнів

Вона являє собою частина освітнього процесу, реалізація якої забезпечує засвоєння, закріплення і вдосконалення знань, набуття навичок і умінь, що становлять суть підготовки фахівців.

Комплект «Самостійна робота учнів» – це збірник навчально-методичних матеріалів для організації процесу позааудиторного освоєння дисциплін, набуття професійного досвіду. У цьому зв’язку більша частина документації розробляється у складі навчально-методичного забезпечення повсякденно досліджуваних дисциплін. Окрім цього, в комплект входять метапредметные (міждисциплінарні) розробки, які сприяють розвитку творчого мислення учнів і їх самостійності. Це можуть бути, наприклад:

  1. Збірники тестів, завдань, вправ для самостійної роботи.
  2. Тематики рефератів, доповідей, творчих робіт, методичні вказівки щодо їх оформлення.
  3. Збірники завдань і тем для самостійного вивчення.
  4. Сценарії олімпіад, диспутів, конкурсів.

Навчальні матеріали

У цей комплект входять:

  1. Теоретичні матеріали.
  2. Завдання для проміжної оцінки і поточного контролю.
  3. Зразки відповідей до завдань.
  4. Посилання на джерела інформації.
  5. Переліки основних термінів.
Дивіться також:  Розташування Японії - площа і населення

В якості джерел для створення таких матеріалів цілком можна використовувати звичайні підручники, аудіо — та відеозаписи, журнали та ін Головне, щоб всі вони були доповнені необхідними рекомендаціями і поясненнями.

Додатково

Забезпечення ефективності навчання на основі будь-яких навчальних матеріалів досягається обов’язковим включенням до них:

  1. Цілей освітнього процесу. При роботі з матеріалами учень повинен чітко розуміти, що всі кроки, які він виконує при освоєнні теми або розділу, в комплексі приведуть до конкретного результату.
  2. Зворотного зв’язку. Мова йде про завдання, виконуючи які учень демонструє рівень освоєння навчального матеріалу.

Коли необхідні матеріали щодо самостійного навчання?

Розробку доцільно здійснювати для:

  1. Заповнення прогалин у навичках і знаннях.
  2. Розгляду матеріалу, є не обов’язковим, а, швидше, корисним. Мова про матеріалах, призначених для поглибленого вивчення якоїсь теми або дослідження складної проблеми. Їх можна видавати особам, що навчаються, не витрачаючи час безпосереднього спілкування.
  3. Отримання учнями індивідуального зворотного зв’язку про прогрес у вивченні теми. У матеріали для самостійного освоєння можна включити, наприклад, ключі до тестів, відповіді на завдання та ін
  4. Багаторазового перегляду матеріалу, який складно зрозуміти при першому ознайомленні. Учень отримує можливість вивчати тему стільки, скільки йому потрібно, виконувати завдання в зручному темпі.

Висновок

Детальний опис окремих елементів навчального процесу, дій учня, педагога та адміністрації навчального закладу, спрямованих на досягнення поставлених у програмі цілей, — це і є комплексне навчально-методичне забезпечення (КУМО). Це поняття можна розглядати в двох сенсах.

Забезпечення як процес являє собою планування, розробку і формування оптимальної системи засобів навчання та навчально-методичних матеріалів, необхідних для організації ефективного освіти в рамках навчальної програми. Якщо розглядати КУМО як результат, то воно являє собою сукупність усіх документів, проект опису педагогічного процесу, готового до реалізації.

Оцінку якості слід здійснювати у двох аспектах. По-перше, аналізується рівень відповідності відображення сфери професійної діяльності у навчально-методичному комплекті предмета. По-друге, оцінюється успішність реалізації завдань навчання.

Якість і ефективність КУМО визначається рядом факторів. Йдеться, зокрема, про:

  1. Компетентності педагогів і керівництва навчального закладу.
  2. Рівні научуваності та навченості студентів.
  3. Дидактичних, організаційно-педагогічних умов навчання.

Існує ряд формальних ознак, за якими можна визначити ефективність застосування навчально-методичних матеріалів, — це цілеспрямованість, науковість, комплексність, системність, варіативність, дієвість, практична спрямованість, диагностируемость та ін.