Образ і характеристика Діжок у пєсі На дні Горького

У п’єсі «На дні» Максима Горького вдалося віртуозним чином описати і об’єднати в єдине ціле неймовірна кількість різноманітних елементів. Це і людські характери, і звичайна життєдіяльність простих людей, і глибока філософія. І все це, зрештою, створює щось цікаве і самобутнє. Безумовно, величезну кількість свого таланту і майстерності Гіркий відбив в описі мешканців нічліжки. Не найменшу роль у творі відіграють жіночі персонажі.

Кваша – це звичайна торговка пельменями, яка вважає себе, і не без підстав, вільною жінкою. Жінкою сильною. Однак, незважаючи на цю силу, вона здатна відчувати почуття жалю, співчуття. Так, уважний читач може звернути увагу на самий початок п’єси, де Діжа, проявляючи таке рідкісне в своєму оточенні милосердя, намагається нагодувати вмираючу Ганну. Сцена, безумовно, сильна. «А ти співаєш. Гаряче – мягчит. Я тобі в чашку відкладу і залишу… коли Захочеш, і поїж!».

Ця жінка нікому не дозволить зневажливого, вільного до себе звернення. Особливо чоловікам. Особливий інтерес викликають її думки про заміжжя. До шлюбу жінка ставиться вкрай різко, навіть негативно. У п’єсі є момент, коли Медведєв пропонує Діжі стати його дружиною, проте на цю пропозицію вона відповідає категоричною відмовою. Згодом читач дізнається, що Кваша коли давно вже була заміжня. Проте в якийсь момент жінка залишається вдовою. Але вдовою не горюющей, а зовсім навпаки – щасливою. І цей факт викликає здивування і питання – як же так? Але не варто забувати, що жорстокі чоловіки в ті часи не були рідкістю. І важко собі уявити, що пережила героїня, на які муки прирікав її чоловік, що тільки після його смерті вона відчула себе вільною, щасливою людиною.

Дивіться також:  Образ і характеристика Діда Каширіна (дідуся) у повісті Дитинство Горького твір

Бідна жінка роками терпіла чоловіка-тирана. Навіть згадуючи про його смерть, вона використовує не надто доречний в таких речах дієслово «здох». Але ці сумні роки не змусили її замкнутися і опустити руки. Навіть навпаки, можливо саме цей відрізок життя дозволив їй стати сильною, вольовою людиною.

Важкі життєві обставини і помітна грубість у словах є для Діжок якимсь панциром, з допомогою якої жінка оберігає себе від злості зовнішнього світу. Побої чоловіка, злидні, важкі роки – нічого не змогло зломити Діжу, вона зуміла зберегти й навіть зміцнити свою силу духу.