Політичні революції в Росії

XX століття залишився в минулому як найкривавіший, важкий і непередбачуваний період, який назавжди змінив хід історії Росії. Кілька разів зміниться влада, звичний уклад життя і політичний лад. Країна буде зруйнована масштабними революціями, а на її руїнах буде побудовано інше, зовсім нову державу. Через 70 років існування і його знищать і зітруть з пам’яті сучасного покоління. Мільйони людей за столітній період історичної драми будуть заново вчитися жити, підлаштовуватися, вірити.

100 років — 4 політичні революції, економічна прірва і неймовірний зліт, беззаперечна віра і презирство, об’єднання і розвал. Це занадто багато для одного покоління простий російської сім’ї.

Попередники біди

Петро I у 1721 році офіційно створив Російську Імперію, могутність і значущість якої за майже 200-річну історію піддавали сумнівам та критиці. Однак саме в цей період часу Російське держава розширила свої кордони, домігся визнання у світі в галузі науки, літератури і освіти.

Але поки монархія потопала в золоті, поглинаючи все нові й нові розваги, подорожуючи по світу і заповнюючи розкішшю свої палаци і міста, простий російський народ часто голодував. Рівень безграмотності людей у цей період досяг критичних позначок.

Північна і Російсько-японська війни погіршили і без того жалюгідний стан простого люду. Низький рівень життя, висока смертність, величезна соціальна прірва між багатими і бідними – саме таким було життя в країні. Росія давно потребувала нових реформах, але монархія зволікала, тільки посилюючи своє становище.

Всі ці обставини стали причинами першої політичної революції в Росії.

Загрузка...

Росія на початку XX століття

У 1894 році помирає Олександр III і на престол сходить Микола II, його син. На той момент абсолютне самодержавство вже набридла народ. Країна потребувала змін. Після скасування кріпосного права в 1861 році фактично життя цілого класу, а саме селянського населення, не змінилася.

До того ж тяжкий працю робочого класу на фабриках і заводах породжував хвилювання і обурення. Умови праці були вкрай важкими, а платня дуже низька.

Російсько-японська війна загострила і без того важке становище народу. Боротьба Росії за Далекий Схід була дуже зім’ятою і нерішучою. У підсумку японці завдали імперії нищівний удар, що відразу підірвало авторитет російської влади у рядах і без того втомленого населення країни. Більше 50 тисяч чоловік було вбито, понад 70 тисяч взято в полон. Всі ці події стали поштовхом до першої політичної революції.

Дивіться також:  Євстигнєєв Кирило Олексійович - льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу: біографія, сімя, досягнення

Перша революція

Гнітюче становище більшої частини населення забезпечило виникнення «своїх» лідерів. Ці лідери трактували умови державі, щоб полегшити життя простої людини. Одним з основних умов було обмеження самодержавства. По суті, люди вимагали елементарних речей: скорочення робочого дня, свободу слова, рівності перед законом для всіх громадян Росії. На початку січня 1905 року виникла на Путилівському заводі страйк змусив робочих написати петицію до царя з проханням прийняти заходи. Це була мирна демонстрація втомлених від свого відчайдушного становища звичайних російських робітників.

9 січня мирну ходу до Зимового палацу обернулася кривавою бійнею. Близько 200 осіб загинуло, що послужило початком першої політичної революції. Віра в царя була підірвана, по країні прокотилася хвиля повстань і мітингів. Ця революція триватиме 2 роки. Пізніше її назвуть «Буржуазною революцією», що означає — спрямоване проти буржуазії і монархії. Значною мірою саме вона послабить царську владу, ставши свого роду першим етапом до масштабної другої революції.

Друга революція

Лютнева революція 1917 року, або Буржуазно-демократична революція, остаточно вирішила питання монархії в Росії. Ця політична революція була викликана тими ж проблемами: не було вирішено і селянський земельний питання, важке становище робітників, військових, пов’язаний з Першою світовою війною (1914-1918 рр..). На війні гинули люди, Росія явно програвала, в країні був економічний занепад. Страйки і мітинги тривали, купуючи нищівного масштаб. Влада була безсила, і це прекрасно розумів Микола II. Нарешті він вирішується зректися престолу 2 березня 1917 року.

Тепер в гру вступали більшовики. Їх завданням було створити тимчасовий уряд, вирішити питання з участю Росії в Першій світовій війні і налагодити життя населення країни. Була скасована смертна кара, політичні в’язні були випущені на свободу. У Росії почався хаос, який був передвісником третьої політичної революції.

Загрузка...

Третя революція

25 жовтня (7 листопада) 1917 року партія більшовиків на чолі з Володимиром Леніним і Левом Троцьким повністю захопила владу в країні. Нове пролетарське уряд ставило зрозумілі і значущі для народу цілі. Все майно було націоналізоване. Ліквідована приватна власність. «Заводи — робітникам», «Земля — селянам» — основні гасла нової влади. Релігія і церква не залишилися осторонь. Церкви були передані державі, атеїзм став новою релігією в країні.

Дивіться також:  Велика княжна Ольга Миколаївна Романова

Сильний і освічений лідер Володимир Ульянов-Ленін повів країну новою дорогою в світле соціалістичне майбутнє.

Політичні революції 1917 року дали відлік нової епохи в історії Росії. За майже 70-річну історію Росія пережила безліч злетів і падінь. Однак амплітуда страшних і хороших подій була так велика, що важко сьогодні об’єктивно міркувати про плюси і абсолютних мінуси радянської влади.

Наслідки трьох революцій

Політичні революції 1917 року зробили свою справу, влада повністю змінилася, настала радянська епоха. Найгучніші події цієї епохи з 1917 по 1991 роки:

  • 1917 — захоплення влади партією більшовиків.
  • Націоналізація земель, банків, приватної власності, церков.
  • Березень 1918 р. — Брестський мир з Німеччиною, вихід із Першої світової війни.
  • 1918 — початок Громадянської війни, створення Червоної армії.
  • Липень 1918 — розстріл останніх представників царської родини.
  • Липень 1918 р. — створення першої конституції.
  • Серпень 1918 — початок Червоного терору, знищення незгодних з революцією людей.
  • Перенесення столиці Росії з Петербурга в Москву, перейменування міста Санкт-Петербург в Ленінград.
  • 1922 — утворення СРСР.
  • З 1928 — колективізація, створення колгоспів.
  • З 1932 — страшний голод, початок індустріалізації.
  • Сталінські репресії.
  • 1941 -1945 — Велика Вітчизняна Війна .
  • 1949 — створення атомної бомби.
  • 1961 — перший політ людини в космос.
  • 1961 — зведення Берлінської стіни.
  • 1962 — Карибська Криза, конфлікт СРСР і США.
  • 1979 — Введення військ в Афганістан.
  • 1986 — Чорнобильська аварія.
  • У Росії розквіт підприємництва, падіння Берлінської стіни.
  • 1991 — розпад СРСР

Всі ці події призвели країну до четвертої політичної революції.

Четверта революція

Останню російську революцію також називають «кримінальною революцією». Після відчайдушних спроб Микити Сергійовича Хрущова покращити життя населення методом проб і помилок до влади приходить Леонід Ілліч Брежнєв. Починається економічний застій. Наступні 30 років країна стрімко падає в економічну та соціальну прірву. У спробі створити більш демократична держава Михайло Сергійович Горбачов пропонує нову економічну політику. Народу дають можливість займатися підприємництвом, приватизувати житло та державні об’єкти. У країні починаються страйки і бунти. Безграмотна політика вищих ешелонів влади призводить в результаті до розпаду СРСР не без участі західних країн. Люди, втомлені від некомпетентності, воєн і абсурдності прийнятих рішень, в більшості своїй не підтримують змін, але, на жаль, вони вже неминучі.

Дивіться також:  Тир - бог на півночі і місто на півдні

До чого приводять мрії?

Протягом всієї історії людства людям просто хотілося жити добре. Це і є найголовніші причини політичної революції. Росія багато терпіла, в результаті під керівництвом сильних лідерів пішла в нову епоху, почавши з ентузіазмом будувати нову державу. Бути може, якби лідери цієї держави були більш патріотичні та освічені, нам не довелося б переживати черговий розкол у суспільстві. У гонитві за владою і порожніми нагородами ми розгубили найголовніше — повага і віру.

Часто Жовтневу соціалістичну російську революцію порівнюють з Великою французькою політичною революцією, яка відбулася більш ніж на 100 років раніше і в результаті якої була взята Бастилія і повалена монархія. Бажання французів і російських громадян збігалися — всім хотілося жити краще. Але Франція пішла своїм шляхом, створивши в результаті міцна демократична держава і давши надію, що зміни на краще можливі для інших країн, в тому числі і для Росії.

Забута історія

Політичні революції в Росії були організовані сміливими і сильними лідерами того часу. За допомогою «західного» фінансування і досить безграмотної прошарку населення було створено нову державу. Сьогодні у відкритому доступі можна знайти безліч фільмів, історичних довідок та архівів, вже немає таємниць і заборон на знання.

Історія політичних революцій захоплююча, але дуже жорстока. Це історія цілого покоління, окремих людей, культур. До її наслідків причетний весь світ! Не варто забувати про подвиги свого народу, довіряти тільки однієї точки зору, адже у нас є можливість бути об’єктивними, завдяки безцінному праці письменників і істориків.

Буде п’ята революція?

Сьогодні багато суперечок ведеться про нинішньої влади. Хтось її активно підтримує, хтось, навпаки, шукає всілякі похибки. Байдужих мало, а небайдужі сперечаються, чи буде п’ята революція. Нова політична революція може бути обґрунтована зміною сильного лідера, що вже відбувалося в Радянському Союзі, а також колосальної соціальної прірвою між верствами населення. Різниця між багатими і бідними в Росії досягла максимальної позначки за всю історію держави. Чи стане це причиною нового витка в історії революцій, поки що не відомо.

Дивіться також: