Розтлумачити дієслово, який привернув нашу увагу, можна коротко і довго. Якщо йти першим шляхом, то потрібно привести значення іменника, потім – інфінітив і вийти до шуканої істини. Другий шлях включає в себе перший, але передбачає ще й історію. Таким чином, стане відомо не тільки як це, полонить, але і чому, адже останній аспект хвилює найбільше, якщо ви хоча б трохи цікаві.
Історія
Треба йти не від дієслова, а від іменника. У словнику сказано тільки те, що це старослов’янське запозичення і, щоб отримати більше даних, потрібно дивитися «повний». І ось тут виявляються цікаві перетину з грецьким і древнеисландским – pōleō («купую»), falr («продажний»). Спочатку «повний» – це «прибуток, видобуток, покупка, продаж», потім – «полонені», які так само брали участь у торговельних угодах, а потім на світ з’явилося іменник «полон». Не дивно, що слово пов’язане з купівлею-продажем живого товару, адже в Стародавній Греції рабів продавали та купували, як зараз побутову техніку. Так, але не забуваємо про те, що головна мета – це «подобається», той дієслово, який ми розглядаємо.
