Вірно сказано: щоб навчитися керувати, потрібно вміти підкорятися. Найбільш далекоглядні з нас намагаються оволодіти цим: виконувати накази і вкладати душу в компанію. Не будемо їм про це говорити, але, якщо між нами, кожен управляє і кожен підпорядковується. Суспільство, в глобальному сенсі, побудоване на різних моделях управління соціальною системою. Питаєте, що це таке? Це, не більше не менше – ваше життя. Але почнемо, як водиться, туманно – з теорії, і проведемо аналіз соціологічних моделей управління.
Поняття
Соціальне управління створено, як не дивно, для контролю людських ресурсів. І ми недарма говоримо “ресурсів”. Такий тип управління передбачає саме вплив з метою отримання якої-небудь вигоди. Тобто контроль відбувається не через турботу про те, як би люди випадково не поранилися або не засмутилися. Ні, соціальне управління – це контроль, ефективність якого оцінюється матеріальним, практичним результатом.
Етика, наприклад, контролює моральні прояви людини, стежить за “духовністю” відносин. Для цього існують різні вчення: що добре, що погано, що прийнятно і що негарно. Для етики важливий не результат, а сам процес контролю. І тут ми відразу бачимо відмінності: м’яка, пасивна філософія і тверда, наполеглива соціологія. В сьогоднішню тему етика не входить; тут вказана лише для прикладу відмінностей між типами управління.
Застосовується соціальне управління в моделях соціально-економічних систем. Тобто використовується практично у всіх сферах суспільного життя: контроль персоналу, оптимізація робочого процесу, вплив на широкі суспільні маси. Як вже було сказано, важливим є саме результат, а значить, передбачені різні варіанти організації процесу контролю. Для цього існує кілька моделей соціального управління та впливу на протиборство інформації в суспільстві.
