Розвідка Німеччини: історія, опис

Уряд кожної країни, щоб зберегти її цілісність та контролювати відносну безпеку, рано чи пізно стикається з необхідністю створення власної розвідки і контррозвідки. І хоча кіно і телебачення підносять нам ці організації в романтизированном вигляді, насправді їх праця не настільки помітний і більш прозаїчний, чого не стає менш важливим. Давайте дізнаємося про особливості сучасної розвідки Німеччини, а також розглянемо, як виглядала ця структура в минулому.

Трохи про країну Гейне і Гете

Сьогодні це європейська держава займає четверте місце за рівнем життя у світі, і важко повірити, що в першій половині ХХ ст. воно двічі лежало в руїнах.

За своїм влаштую Німеччина є парламентською республікою, на чолі якої знаходиться Федеральний канцлер.

Столицею є Берлін, офіційною грошовою одиницею — євро, а мовою — німецький.

Тут проживають більше 80 мільйонів чоловік, але щороку тисячі людей з усього світу правдами і неправдами прагнуть переселитися сюди.

Що забезпечити забезпечувати безпеку всіх їх, а також зберегти високий рівень життя в державі, уряд щорічно витрачає близько півмільярда євро на утримання розвідки та контррозвідки Німеччини. Чому ж так дорого обходиться ця шпигунська організація для платників податків?

Федеральна розвідувальна служба

Щоб краще зрозуміти, чому така висока вартість Bundesnachrichtendienst (BND) — БНД (а саме таке сучасне офіційна назва розвідки в Німеччині), варто трохи дізнатися про її ресурси.

На даний момент, тільки за офіційними даними, штат співробітників налічує 7000 осіб. Крім штаб-квартир у ФРН, БНД має 300 філій по всьому світу. І це тільки офіційно зареєстровані, а скільки ще таємних шпигунських притулків доводиться утримувати цієї організації.

Щоб залишатися «в строю», розвідці Німеччині приходиться постійно моніторити ситуацію у світі, що вимагає не тільки людських ресурсів, але і технологічних. Зокрема — потужних комп’ютерів, супутників, спеціальних шпигунських пристроїв і т. п. А якщо врахувати, як швидко розвивається ця сфера сьогодні, то щоб не відставати, німцям приходити регулярно оновлювати обладнання або навіть винаходити нове, а це недешево.

Крім цього, щоб запобігти різні хімічні і біологічні атаки, у БНД має бути штат відповідних фахівців, а обладнання для них і вони самі — теж вельми недешеве задоволення. Так що бюджет, рівний вартості трьох фільмів від «Марвел», не такий вже і великий, як виявляється.

Хронологія існування німецьких розвідувальних служб

Як бачите, шпигунське справа досить клопітка і дороге. Проте у німців воно було добре поставлено завжди.

Прадідусем сучасної розвідки Німеччини (як називається вона зазначено в попередньому пункті) був Абвер. Він існував у період з 1919 по 1944 рр.

Після перемоги союзників майже 2 роки у німців не було ніякої шпигунської служби, і тільки з 1946 р. вона знову почала функціонувати. На чолі її став колишній гітлерівський генерал-майор Рейнхард Гелен, до речі, в честь нього і було названо утворене установа — «Організація Гелена». У такому вигляді вона проіснувала до 1956 р.

З квітня, «ОГ» була перетворена у Федеральну розвідувальної служби Німеччини (БНД), яка успішно функціонує і донині.

Розглянувши хронологію, варто більш детально зупинитися на історії кожної з шпигунських організацій, що існували у німців.

Військова розвідка і контррозвідка гітлерівської Німеччини (Абвер)

Ця назва добре знайома кожному, хто хоч раз дивився «17 миттєвостей весни», «Щит і меч», «Варіант «Омега»», «Подвиг розвідника» або інші шпигунські військові фільми часів СРСР.

Для тих же, хто не зовсім уявляє, чим займався Абвер (Abwehr), уточнюємо, що офіційно в сферу його повноважень входили ведення шпигунства, контррозвідки і планування з подальшою реалізацією диверсійних актів. Незважаючи на сухість даного визначення, на практиці в цій організації в пошані були шантаж, тортури, вбивства, крадіжки, викрадення, підлоги та інші незаконні діяння. При цьому левова частка часу у співробітників Абверу все ж йшла на аналіз зібраних даних, а також спроби дезінформації противника.

Дивіться також:  Булганін Микола Олександрович - радянський державний діяч, біографія, сімя, військові звання, нагороди

Варто зазначити, що хоча Абвер і був створений у 1919 р., але аж до 1928 р. розвідкою і контррозвідкою займалися різні організації, а Абвер був лише групою військової контррозвідки.

Лише у квітні 1928 р. до нього приєднали розвідувальну служби військово-морського флоту і перетворили в повноцінний автономний відділ. Тепер тільки Абвер мав право займатися всіма видами шпигунської діяльності. Однак, на той час апарат цієї установи був занадто малий (близько 150 співробітників), щоб повноцінно функціонувати. Щоправда, це не заважало йому виконувати також і майбутні обов’язки гестапо.

З приходом до влади фюрера і початком підготовки до широкомасштабної війни фінансування розвідки гітлерівської Німеччини було значно збільшено, як і її особовий склад, який до 1935 р. становив вже майже 1000 осіб.

До того часу главою Абверу стає Вільгельм Канаріс. Разом із Рейнхардом Гейдріхом вони проводять реформу організації і поділяють її функції з Гестапо, яке отримує всі громадянські повноваження. У той час як Абвер стає військовою розвідкою гітлерівської Німеччини.

В 1938 р. установа входить до складу Верховного командування вермахту, щоправда, лише як група. Зате вже до 1941 еволюціонує до управління, змінивши назву на «Абвер-закордон».

Після відставки Канаріса в 1944 р. і аж до свого розформування у 1945 р. цей заклад знаходиться в підпорядкуванні Головного управління імперської безпеки.

За період існування в якості органу зовнішньої розвідки Німеччини на Абвер були покладені такі функції.

  • Збір таємної інформації про сили противника та його військово-економічний потенціал.
  • Збереження в секреті всіх військових приготувань Німеччини, забезпечення, таким чином, раптовості її нападу. Фактично на Абвер покладалася відповідальність за успіх тактики «бліцкриг».
  • Дезорганізація тилу противника.
  • Боротьба з іноземними агентами у збройних силах та військово-промисловому комплексі Німеччини.

«Організація Гелена»

Після падіння фашистського режиму та перемоги союзників країна опинилася без будь-якої розвідувальної організації майже на рік.

Однак Рейнхарду Гелену вдалося виправити цю ситуацію. В останні дні війни йому вдалося вивезти заховати старий архів військової розвідки Німеччини. З його допомогою в майбутні місяці йому вдалося домовитися з американцями, які через рік ініціювали створення німецького шпигунського установи «Організація Гелена». На відміну від Абверу, вона фінансувалася США і підпорядковувалася керівництву цієї країни до тих пір, поки в Німеччині не з’явитися власної уряд, який і буде вирішувати подальшу долю дітища Гелена. Основні принципи організації роботи новоствореного органу військової розвідки в Німеччині були наступними:

  • Організація повинна була працювати під німецьким керівництвом, але виконувати доручення США.
  • Якщо інтереси Німеччини і США розійдуться, «Організація Гелена» повинна була представляти німецьку сторону.
  • Фінансування брав на себе уряд США. За цей організація «ділилася з ними усіма отриманими розвідувальні відомості, а також активно підтримувала американську агентуру.
  • Основним завданням «Організації Гелена» був розвідка обстановки на Сході Європи. По суті, це був шпигунство за СРСР і дружніми з ним країнами.

У 1953 р. побежденное держава оговталося і знайшло суверенітет і почалася процедура передачі всіх «потужностей» цього органу розвідки в Німеччині під юрисдикцію її уряду. Процедура зайняла 3 роки і лише до 1 квітня 1956 р. «Організація Гелена» була перетворена БНД, яка успішно існує і донині.

Дивіться також:  Королівська кров: Ізабелла Валуа

Коротка історія БНД

Відразу після офіційного відкриття BND позиціонує себе як Служба зовнішньої розвідки Німеччини. Однак у 70-х рр. поступово в коло її інтересів входить також попередження дій терористичних груп на території держави. Цьому сприяє скандал з розстрілом ізраїльських спортсменів в Мюнхені, під час проходила там Олімпіади.

З 1978 р. парламент країни бере на себе обов’язки по нагляду за діяльністю БНД, відповідно до положень Федерального акта.

Вісімдесяті пройшли досить спокійно для розвідки Німеччини. У ці роки вона більше концентрується на зборі і аналізі даних як усередині країни, так і за її межами.

У дев’яностих БНД поступово виходить з підпілля і надає гласності багато аспектів власної діяльності. Зокрема, розсекречує місце розташування штаб-квартири і проводить «Дні відкритих дверей» для обраного кола цивільних.

У ці ж роки відбувається реструктуризація організації, і вона концентрується на боротьбі з організованою злочинністю, розповсюдженням зброї і терористичними погрозами. При цьому основним документом, що регулює права та обов’язки БНД, стає Федеральний закон розвідки. До речі, в ньому особлива увага приділяється питанню захисту персональних даних.

У двотисячних сфера впливу цього органу розвідки зростає. Відкривається відділ, що спеціалізується на міжнародному тероризмі. Крім того, в ці роки БНД особливо зближується Федеральним міністерством оборони і збройними Федеральними силами Німеччини, збираючи та аналізуючи для них дані.

Серед найбільш яскравих подій в історії BND за останні десятиліття — скандал з оприлюдненням даних про організації стеження за своїми громадянами і передача одержаної інформації розвідці США в особі АНБ.

Керівники БНД

За минулі роки на посаді голови цього органу розвідки в Німеччині побувало 11 президентів:

  • Перші 12 років БНД очолював Рейнхард Гелен.
  • Його наступником став Герхард Вессель, який десятиліття залишався біля керма.
  • З 1979 по 1983 рр. очолював розвідку Клаус Кінкель.
  • Наступні 3 роки президентом був Еберхард Блум.
  • Змінив його Херіберт Хелленбройх, пробув на посаді лише 26 днів у серпні 1985 р.
  • Ханс-Георг Вік очолював Федеральну службу з 1985 по 1990 рр.
  • Конрад Порцнер обіймав посаду наступні 6 років.
  • Герхард Гюллен офіційно значився як виконуючий обов’язки президента з квітня по червень 1996 р.
  • Наступні 2 роки розвідкою в Німеччині завідував Хансйорг Гейгер.
  • З 1998 по 2005 рр. на цій посаді був Серпень Ханнинг.
  • З 2005 по 2011 рр. — Ернст Урлау.
  • До квітня 2016 президентом БНД був Герхард Шиндлер, але з-за терористичних актів в Європі він змушений був піти у відставку.

  • З тих пір на чолі розвідки Бруно Каль, який досі є в. о., що не заважає йому цілком успішно виконувати власну роботу.

Структура і функції БНД

На даний момент Федеральна розвідувальна служба Німеччини складається з 13 відділів:

  • GL — це інформаційно-ситуаційний центр. Він стежить за всіма подіями в світі і першим реагує у разі викрадення громадян ФРН за кордоном.
  • UF — спеціалізовані служби розвідки. Їх завдання — збір і аналіз геоінформації. Її отримують завдяки фото з супутників і даними, отриманими з відкритих джерел.
  • EA — регіони діяльності та зовнішні зв’язки. Відповідають за постачання зброєю збройних сил Німеччини за її межами. А також координують відносини БНД з розвідками інших країн-членів НАТО.
  • TA — технічна розвідка. Збирає дані про плани інших країн.
  • TE — відділ боротьби з тероризмом. Сконцентрований на протистоянні з Ісламістськими терористичними організаціями, наркоторгівлею, нелегальною міграцією т відмиванням грошей.
  • TW — займається зброєю масового ураження, ядерними хімікатами і військовою технікою. Він намагається запобігти їх поширення.
  • LA і LB — відділи, які вивчають політичну і економічну ситуацію у певних країнах і намагаються запобігти кризові ситуації там,в тому числі і з застосування збройних сил Німеччини.
  • SI — власна безпека.
  • IT — відділ інформаційних технологій. Є центральним технічним сервісом в БНД для обробки даних та забезпечення комунікацій.
  • ID — внутрішні послуги. Вирішує різні адміністративні питання, зокрема, закупівлю або утилізацію обладнання.
  • UM — організація переїзду БНД. Спеціалізується на облаштуванні штаб-квартир розвідки, а так їх демонтаж, у разі потреби.
  • ZY — центральне управління. Координує роботу всіх відділів БНД, а також вирішує фінансові та кадрові питання.
Дивіться також:  Німецький середній напівгусеничний бронетранспортер Ханомаг (Sd Kfz 251): опис, технічні характеристики

Хто контролює роботу розвідки

Хоча німці — народ, що славиться своєю чесністю і пунктуальністю в роботі, вони теж люди. А значить, можливі випадки використання отриманої влади не на благо країни, а для власної користі.

Щоб цього не сталося, у ФРН розроблені 4 ступені контролю над роботою БНД:

  • Найбільш суворий нагляд за розвідкою здійснюється з боку відповідального міністра, уповноваженої особи щодо захисту даних, а також рахункової палати.
  • Парламентська контрольна комісія — ще один орган, дивиться, щоб шпигуни не «загралися».
  • Судовий контроль. Через специфіку роботи розвідки, при якій іноді доводиться порушувати чинне законодавство Німеччини, він можливий тільки частково.
  • Громадський контроль. Здійснюється журналістами та громадянами, з допомогою різних публікацій. Найслабший з усіх перерахованих вище.

Інші секретні служби Німеччини

Що стосується БНД, то, незважаючи на розширений коло її інтересів, насамперед вона сконцентрована на розвідці — це її пріоритет. Проте є у ФРН ще дві секретні організації з схожими функціями:

  • БФФ — Федеральне відомство з охорони конституції. Офіційно ця організація спеціалізується на боротьбу з діями, що загрожують конституційному ладу ФРН. Тобто більша частина працівників зайнята забезпеченням безпеки федеральних органів і захистом державних таємниць. Однак в останні роки БФФ бере на себе частину обов’язків БНД, борючись з екстремізмом і тероризмом у себе на батьківщині і за її межами.
  • МАД — служба військової контррозвідки. Це частина збройних сил сучасної ФРН, внутрішня секретна служба всередині самого Бундесверу. Вона спеціалізується на тих завданнях, які виконує БФФ в цивільній сфері. МАД володіє тими ж повноваженнями й контролюється тими ж органами і документами. Всім, чим займаються БФФ на федеральному і місцевому рівнях, займається і МАД, але тільки в Бундесвері.

Щорічно на утримання БФФ платники податків виділяють 260 мільйонів євро, на МАД — близько 73. Це без урахування згаданої вище вартості основної розвідки. Робота цих служб і правда дуже важлива, але адже перше, що цікавить кожного платить податки громадянина, це його безпека. Ось тільки, як показали події новорічної ночі 2015-2016 р., з нею в ФРН не все благополучно. Адже понад 1000 жінок у центрі Кельна піддалися нападу з боку мігрантів і громадян інших країн. Тому хочеться сподіватися, що уряд зробить відповідні висновки і замість постійного збільшення витрат на шпигунські ігри а-ля Джейм Бонд стане виділяти більше коштів на потреби служби правопорядку, адже вони перші, хто приймає на себе удар в разі будь-яких НС в країні.