Напевно, кожна людина хоча б кілька разів у житті чув про кинджальний вогонь. Такий термін часто зустрічається як у спеціалізованих, так і в художній літературі – бойовиках і військових творах. Однак тлумачень йому автори зазвичай не дають, з-за чого читач залишається в невіданні, досить туманно уявляючи собі це явище.
Що означає цей термін
Насправді все дуже просто. Кинджальний вогонь – це раптова атака з використанням автоматичної зброї: автоматів, кулеметів і пістолетів-кулеметів. Також в деяких випадках сюди можна віднести протитанкові гармати, зенітки, що працюють по наземним цілям.
Дистанція кинджального вогню зазвичай невелика – не більше 300-400 метрів. Саме на такій дистанції більшість автоматів і кулеметів (до будь пістолетів-пулеметам це не відноситься, для них гранична дальність бою в кілька разів менше) є найбільш ефективними. Стрільцям не доводиться брати поправок, та й ворог добре помітний – можна обрушити на нього буквально шквал вогню, за лічені секунди завдаючи величезної шкоди, змушуючи людей зі слабкими нервами супротивників запанікувати, спробувати втекти, підставляючи спини під кулі, а досвідчених ворогів – залягти, прийняти бій.
Втім, історія знає безліч випадків, коли кинджальний вогонь з кулемета вівся на значно меншій дистанції – аж до 20-30 метрів. Дуже багато прикладів демонструє Велика Вітчизняна війна, під час якої вже отримало широке поширення автоматичну зброю. Як показує практика, при грамотному його використанні навіть одна людина здатна завдати ворогові величезні втрати, змушуючи відступити.
