Скань – найдавніша технологія ювелірів по створенню прикрас і предметів з тонкого металевого дроту. Значення слова «скань» виникає зі старого слова “скати” (свивать). Саме з звитих, скручених металевих ниток і створюються вироби в цій техніці.
З латині прийшло інша назва – «філігрань». Цей латинський корінь є в багатьох іноземних мовах для найменування такої техніки.
З’ясовуючи, що таке скань, не можна забувати і про другий термін. В іноземних джерелах (а іноді і в російськомовних теж) про автентичних предмети давньоруського мистецтва розповідають як про філіграні.
Кувати або волочити
Ювелірні шедеври, створені в техніці скані (філіграні), були і до нашої ери. Відмінність з сканню Давньої Русі визначається способом виробництва дроту з дорогоцінних металів або сплавів. Кували дріт або простягали заготівлю через пристосування для волочіння – у підсумку виходила тонка ювелірна нитка. У Стародавньому Єгипті та Греції для її виготовлення застосовувалася кування.
Давньоруські майстри Х століття сканое срібло і золото отримували другим методом – волочінням. Що таке скань, зроблена багато століть тому, краще всього подивитися в музеях. У них є чудові зразки предметів княжого побуту і церковного начиння, прикрашені казковими орнаментами. Одяг (гумові чоботи, пояси та інше), оклади книг, посуд, хрести – візерунки філіграні розцвітали скрізь. Варто нагадати, що і шапка Мономаха прикрашена сканню.
