«І на Марсі будуть яблуні цвісти», – мріяла і вірила в майбутнє молодь Радянського Союзу. Але перш ніж взятися за підкорення інших планет, слід привести в порядок свою. Посуха і голод сорокових років підштовхнули уряд СРСР до думки, що природа країни потребує контролі і перетворенні.
Передумови до створення плану
Велика Вітчизняна війна стала важким ударом для економіки СРСР. Голод, хвороби, розруха стали її наслідками. Але не встигла країна оговтатися після бід, принесених війною, як на неї налетіла ще одна трагедія, на цей раз природного характеру – посуха, яка сталася у 1946 році і спровокувала нову хвилю голоду і хвороб.
Щоб не допустити таких трагедій у майбутньому, у жовтні 1948 року Рада Міністрів СРСР і ЦК ВКПб приймає постанову з довгою і складною назвою – «Про план полезахисних лісонасаджень, впровадження травопольных сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих стійких врожаїв у степових і лісостепових районах Європейської частини СРСР». Багатьом згодом цей план ознайомлений під іншою назвою – «Сталінський план перетворення природи». Саме так його називали в пресі та в інших засобах масової інформації. Він має ще кілька коротких найменувань, наприклад «Великий план перетворення природи» або «Велике перетворення».
