Таємниці Аненербе: історія, артефакти, архіви

Під час будівництва в одному з міст на території південної України робітники натрапили на дивні могили. Спочатку подумали, що це скіфські поховання, але в прогнилому труні був виявлений нацистський медальйон. Прибулі на місце археологи були шоковані: десятки могил засипані хлором, частина людських останків розпиляні по хребту, деяким проведена трепанація черепа або взагалі відсутні голови, на кістках збереглися сліди впливу хімічними складами. В гробах траплялися скельця з кварцу, на яких, як припустили вчені, вивчали мутації клітин.

Дослідники з’ясували, що виявлені поховання — сліди роботи «Аненербе», самої таємної організації Третього рейху. Спочатку це було досить невинне суспільство, яке створювалося для вивчення спадщини предків, відходу від християнства і повернення до німецьким корінням. Організація отримала настільки потужне фінансування і підтримку з боку держави, що охоплювала своєю діяльністю практично всі сторони життя Третього рейху.

Вперше шокуючі масштаби роботи організації, визнаної злочинної, були озвучені на Нюрнберзькому процесі. Архіви «Аненербе» були розділені між країнами-переможцями.

Передісторія суспільства: теорія поділу людства

Голландсько-німецький містик, який вивчав релігії і мови давнину, Герман Вірт в 1928 році опублікував книгу «Походження людства». Майбутній перший керівник «Аненербе» стверджував, що біля витоків стоять дві раси: нордична і прибульці з південного континенту, охоплені низинними інстинктами.

Высокодуховному людині він протиставив людину-звіра, безсловесне і примітивне істота. Причиною деструктивних процесів в нордичної раси, згідно Герману Вірту, було змішання з жителями півдня.

Створення і діяльність таємної організації «Аненербе»

Витоки товариства «Спадщина предків» лежать у діяльності езотеричної організації «Тулі» і гіпотезах деяких дослідників, таких як прихильник окультних теорій Ф. Хильшер і вчений Р. Вірт. Релігійний філософ Хильшер спілкувався з дослідником С. Гедином, фахівцем зі Сходу, а також з професором Хаусхофером, асистентом якого був німецький державний діяч Рудольф Гесс. Саме Гесс познайомив Хаусхофера з Адольфом Гітлером, якого захопили різні окультно-містичні гіпотези.

Послідовниками ідеї завоювання простору для вищої раси (німців) на сході (на території СРСР) був і приятель одного з найвпливовіших ідеологів партії А. Розенберга А. Никурадзе. Останній став ідеологом польського товариства «Прометей». Його ідеї зробили особливий вплив на теорію германської раси. Він вважав необхідною війну з СРСР і займався практично всю расову політику рейху.

У 1935 році у Мюнхені Віртом була організована виставка «Спадщина німецьких предків». Тоді він тільки захистив дисертацію під назвою «Деградація голландських фольклорних пісень», в якій займався розробкою протомифологии. Теорія існування антилюдей зацікавила Генріха Гіммлера, який відвідав виставку. Інтерес до виставки проявив і Ріхард Дарре — керівник расово-поселенського відділення СС, і Фрідріх Хильшер, який вже тоді користувався значним авторитетом в партії. Таким чином, всі подальші таємні дослідження «Аненербе» спочатку виявилися пов’язані з нацистськими лідерами.

З початку 1939 року організація отримала додаткове фінансування. Спершу метою цієї групи вчених було реальний доказ теорії расової вищості германців (термін «арієць» існував тільки в розмовній мові, а у всіх офіційних документах партії використовувалося словосполучення «германська раса») в ході археологічних і антропологічних досліджень. Роботи повинні були проводитися з дотриманням наукової точності і наукових методів. Результати повинні були популяризуватися в доступній для широких мас формі.

У Другу світову війну діяльність німецької таємної організації «Аненербе» офіційно повністю переорієнтувалася на військові потреби. Багато ранні проекти оперативно згорнули, але організували Інститут військових досліджень. Згодом на Нюрнберзькому процесі детально розглядалася саме діяльність Інституту. Міжнародний трибунал визнав «Аненербе» злочинною організацією, а керівника засудили до смертної кари.

Органічний зв’язок науки і нацистської ідеології

У замку на північний схід від Бюрена Генріх Гіммлер мав намір створити центр нової релігії, формованої ідеологами як поєднання стародавнього язичництва, окультизму та «істинного» християнства. Головний зал, оформлений під впливом легенд про Святого Грааля, використовувався для своєрідних релігійних медитацій фюрера і людей, максимально наближених до нацистської верхівки. З перших днів існування суспільства вчені (філологи, археологи, етнографи, історики) знімали пропагандистські фільми, писали навчальні програми. Кожному члену СС обов’язково викладали «Едду» і навчали читання рун.

Дивіться також:  Венеди - це... Опис, історія, цікаві факти

Руни у Третьому рейху: спеціальні символи «вищої раси»

Докази своїх ідей німці шукали в найдавніших німецьких і скандинавських рунах. Північні народи-язичники зашифровували з допомогою таємницею писемності сакральні знання для нащадків. Стародавня тайнопис на початку двадцятого століття увійшла в моду і навіть стала частиною культури. Газети та журнали використовували руни як емблеми, цей знак ставили навіть на упаковках харчових продуктів.

У США на вкладишах від жуйки свастика — найдавніший символ благополуччя і успіху — позначала виграш, а в 1929 році компанія «Кока-Кола» випустила із зображенням свастики акційний кишенька для годин. Німецькі та австрійські солдати Першої світової носили на грудях охоронні амулети з рунами. Серед цих солдатів був і майбутній лідер Третього рейху Адольф Гітлер. Підвищений інтерес до рун як до листа древніх «нордичних предків», виявляв і Генріх Гіммлер.

До 1939 року всі члени СС вивчали руни в обов’язковому порядку в рамках програми загальної підготовки. Свастика почала використовуватись ще напередодні війни, а в 1920-му Гітлер обрав цей знак для оформлення партійного прапора.

«Сонячне колесо» («зоннерад») було емблемою дивізії «Вікінг», а пізніше і дивізії «Нордланд», укомплектованої переважно вихідцями з Скандинавії. Дві руни «зіг» склали емблему СС. «Вольфсангель» була емблемою танкової дивізії «Рейх».

Питання існування Атлантиди і експедиції в Антарктиду

Досі залишаються не розкритими багато таємниць Третього рейху. У «Аненербе» часто піднімали, наприклад, питання про Атлантиду. Цим особливо цікавився Гітлер. В Інституті придумали назву острову — Гельголанд — «свята земля». Ідеологи прагнули подати історію так, щоб нацисти могли відчувати свою винятковість, нічим не зобов’язану Авраамові. Після закінчення військових дій ідеї суспільства підхопив німецький богослов Юрген Спанут, який ототожнював таємничу Атлантиду з Хельголандом (Гельголандом).

Якими страшними таємницями Третього рейху «Аненербе» займалася? Німецькі містики колесили по всіх континентах, від Антарктиди (шукали Атлантиду) до Тибету (досліджували місцеві релігії), але найбільш шокуючими були все ж медичні експерименти. Повертаючись до питання про Антарктиду, варто згадати, що в записах німецького полковника Ст. Вольфа було знайдено розпорядження про підготовку груп дослідників для відправки на загадковий материк. Після війни цими записами та архівами «Аненербе» зацікавився Сталін. За його наказом була відправлена радянська експедиція на чолі з генералом Н. Кузнєцовим. Результати засекречено, але відомо, що нацистські військові бази знайти вдалося. Згідно з доступних документів, секретна база розташована під озером Восток, вхід знаходиться на глибині 450 метрів.

Які архіви «Аненербе» розсекречені? З тих, що стосувалися Антарктиди, відомо, що з 1938 року німецькі кораблі регулярно курсували на північ. Ще в 1940-му на Землі королеви Мод приступили до створення військових баз за вказівкою самого Адольфа Гітлера. Звідси йдуть і численні теорії про порятунок фюрера. Багато хто вважає, що Гітлер не вчинив самогубство, а втік на одній зі своїх таємних військових баз на краю землі. Припущення небезпідставні, але реальних підтверджень немає.

Інші експедиції на північ: що шукали в Ісландії і Гренландії

У 1937 році німець Отто Ран, співробітник «Аненербе», археолог-любитель, вирушив на північ. Спочатку він відвідав Ісландію, а потім Гренландію. Російський дослідник, кандидат історичних наук Вадим Телицин, стверджує, що в Гренландії Ран намагався знайти докази існування фортеці, інформація про якій містилася в ранніх руських літописах. Ці записи зберігаються в Києво-Печерській лаврі досі. Отто Ран ніяких нових артефактів «Аненербе» (фото дослідника нижче) не знайшов, але знайшов наскальні малюнки.

Можливо, на півночі німці шукали реальні докази існування древньої нордичної раси. Ще в шістнадцятому столітті картограф Герард Меркатор склав дивно точну карту материків, але Гренландія у нього знаходилася практично на Північному полюсі. Нацисти вважали, що тоді острів населяла «біла раса», на пошуки якої і відправився Отто Ран. Але результати експедиції розчарували верхівку Третього рейху, а сам археолог 1939 року написав заяву про вихід з СС. Він попрямував до Австрії і трагічно загинув в Альпах. Це теж справа рук організації? Швидше за все, хоча ще не всі таємниці архівів «Аненербе» розкриті. Можливо, це був просто нещасний випадок.

Дивіться також:  СРСР: ідеологія і культура (1945-1953 рр.)

«Готський округ» на Кримському півострові

Співробітники «Спадщини предків» читали лекції, щоб «з наукової точки зору» обґрунтувати тотальне знищення ворогів Третього рейху. Один з кращих фахівців з культур вікінгів і готовий, доктор Р. Янкун, приміром, дуже переконливо доводив, що германці у давнину без жалю топили в болотах віровідступників, зрадників і ворогів. Герберт Янкун став одним з ідеологів, який взяв участь у плануванні долі Криму. Після окупації півострова влітку 1942-го Гіммлер послав доктора Янкуна в регіон для пошуку залишків багатої матеріальної культури готів (жодні археологічні свідчення в підсумку так і не були виявлені).

У майбутньому (після закінчення війни) Крим повинен був повністю заселятися і колонизироваться германцями, ставши повноцінною територією рейху. Майбутню колонію назвали «готським округом», тому що передбачалося, що готи були предками німецьких «арійців». «Ариизация» регіону повинна була проводитися протягом двадцяти років. Спочатку планувалося депортувати місцевих, потім перерозподілити території для розселення німців. Додатково треба було висадити букові та дубові ліси (дерева, до речі, привозили з самої Німеччини), щоб копіювати німецькі ліси. На цій хвилі недалеко від австрійського міста Грац, була створена біологічна станція для розробки нових посівів.

Як у «Аненербе» намагалися випередити час

Деякі таємні артефакти «Аненербе» випередили час. Вони були знайдені в Тибеті, якщо вірити мізерним документальними даними проекту «Хронос». Хронос — грецька назва давньоримського Сатурна, бога часу. Спеціальний відділ «Аненербе» працював над впливом на четвертий вимір — час. Німецькі вчені вірили, що можна повернутися до 1939 рік, проаналізувати поразку, врахувати помилки і знову розпочати переможну війну. Деякий час навіть ходили чутки, що в ході останньої експедиції нацистів у Тибет була знайдена сакральна вісь часу. Німецькі вчені просто не зрозуміли, як розкрутити її у зворотний бік.

Пошуки акустичного суперзброї на Кавказі

На Кавказі трапляються досить цікаві об’єкти, наприклад, черепа, не схожі на останки людей, ні на кістки тварин. Такі знахідки професор Янкун вважав свідченням існування стародавніх атлантів. Крім пошуку таємних артефактів «Аненербе» займалася розробкою технологій, укладених в мегалитах давнину, і дослідженням аномальних явищ. Одним з таких була акустика. Це явище цілком звичайне, але в деяких умовах може бути справжньою зброєю. Звучить неймовірно, щоб на Кавказі переховувалися якісь артефакти «Аненербе», але акустичну зброю, за яким полювали нацистські вчені, відомо вже кілька десятиліть. А те, що німці проводили дослідження на території СРСР, підтверджується навдивовижу точною картою Адигеї, складеної нацистами у 1941 році.

Надсекретний проект «Дзвін»: дослідження гравітації

Інша таємниця Третього рейху і «Аненербе» — проект «Дзвін». Є відомості, що нацисти проводили дослідження з об’єктом у формі дзвона, виготовленим з важкого металу і наповненим фіолетовою рідиною, схожою на ртуть. Рідина зберігалася в термосі, упакованому в свинцеву оболонку трьох сантиметрів завтовшки. Дослідження проводили під товстим ковпаком, площа приміщення становила 30 м2, а поверхні були покриті плитами з гумовою підкладкою. Після кожного експерименту лабораторія оброблялася сольовим розчином протягом 45 хвилин. Процедуру проводили в’язні концентраційного табору Гросс-Розен.

Кожен дослід проводився протягом хвилини. Дзвін випускав блакитнувате світіння. Все електричне обладнання в радіусі 150-200 метрів виходило з ладу, практичні всі рідини (кров в тому числі) поділялися на фракції. Перша група дослідників розпалася після смерті п’яти вчених з семи. У другій серії дослідів ризики були трохи знижені завдяки модифікації обладнання. Незадовго до закінчення війни всі документи були вивезені командою СС в невідомому напрямку, а всіх вчених, які брали участь у програмі, самі німці розстріляли між двадцять восьмим квітня і четвертим травня 1945-го.

Дивіться також:  Греція у Другій світовій війні: підсумки вторгнення, опір, визволення

Якою була мета проекту «Дзвін»? Таємний артефакт «Аненербе» (зберігся дзвін, але приміщення, де проводилися експерименти, розібрали, а вміст знищили) дозволяє припустити, що вчені працювали над проблемами, що стосуються недосліджених властивостей гравітації. Можливо, потік таємничого фіолетового речовини, схожої на ртуть, міг порушити гравимагнитное поле значної напруженості. Це цілком ймовірно з наукової точки зору. Крім того, відомо, що спроби побудувати літальний апарат з установкою на основі ртуті робилися ще у вісімнадцятому столітті. А адже в Третьому рейху дуже уважно ставилися до історичної спадщини, так що могли вивчити старі документи, які у інших дослідників викликали лише сміх.

Медичні досліди над людьми

Після того як Німеччина розпочала війну, таємні архіви «Аненербе» поповнилися шокуючими записами. Провідною стала програма антропологічних розробок, яка здійснювалася Інститутом за спеціальним місіям. В якості піддослідного матеріалу дослідники використовували живих людей. Програма розроблялася професором Августом Хиртом, який заспиртовані тіла і колекціонував черепа й кістяки людей різних національностей. Матеріал для експериментів надходив з німецьких таборів смерті.

Крім антропологічних дослідів таємницею «Аненербе» були і антигуманні досліди над людьми. В цій галузі роботи спеціалізувався Зігмунд Рашер — медик, лікар у таборі Дахау. Він писав своєму начальнику Гіммлера, що Аушвіц буде кращим місцем для проведення експериментів, ніж Дахау, тому що там холодніше, а досліди будуть привертати менше уваги з-за більшої площі табору. Коли з якихось причин в Освенцімі досліди проводити не вийшло, доктор Рашер продовжив працювати в Дахау.

Проводилися експерименти по переохолодження людей і спостереження за реакцією організму на розріджену атмосферу. Офіційно досліди були ініційовані люфтваффе, щоб рятувати німецьких льотчиків, які зазнавали краху в холодних водах північних морів. Але це була лише формальна відмовка. Найпоширеніші методики боротьби з переохолодженням тоді вже застосовувалися, так що вчені-окультисти проводили дослідження з іншою метою. Та й взагалі інтерес до північних територіях нацисти виявляли давно.

Військові таємниці «Аненербе» були частково розкриті на Нюрнберзькому процесі. Військовий трибунал засудив до страти багатьох нацистських лікарів, які працювали в таборах смерті. В’язнів примушували до участі в медичних дослідах, більшість з яких закінчувалися смертю чи втратою дієздатності. Експерименти проводилися для просування расової теорії, розробки нового зброї і методик лікування.

Ці таємниці «Аненербе» шокують. В Бухенвальді гомосексуальних чоловіків вживляли капсули з «чоловічим гормоном», які повинні були зробити їх гетеросексуальними. У Дахау і Аушвіці укладених поміщали в резервуари з холодною водою або кілька годин тримали голими на вулиці при мінусовій температурі. Там же німці намагалися розробити ліки від малярії. Здорових людей заражали, а потім намагалися лікувати різними препаратами. Жахливі експерименти по стерилізації опікувався Карлом Клаубергом, щоб виявити ефективний спосіб, позливший б стерилізувати мільйони «антилюдей» з мінімальними витратами.

«Біолокація»: як у «Аненербе» навчали паранормальних здібностей

Які ще таємниці «Аненербе» сьогодні вдалося дізнатися? Відомо, що в СС відразу брали на замітку людей, які мали паранормальні здібності. При організації навіть діяли курси «біолокації», які встигли підготувати три групи. Це були шукачі з рухомою рамкою, лозою. «Лозоходцы» застосовувалися для пошуку джерел питної води, покладів корисних копалин і були розвідниками під час проведення секретних операцій. У Баварії таких фахівців, наприклад, залучали до пошуків золота. Але чи можливо навчити людину паранормальних здібностей? У «Аненербе» як раз-таки і займалися пробудженням внутрішньої енергії. Про ці експерименти вчених Третього рейху на Нюрнберзькому процесі розповідав Вольфрам Зіверс.