Головними дійовими особами оповідання «Комора сонця» є дві сироти брат і сестра Настя і Митраша. Обидва втратили батьків: спочатку хвороба забрала у них мати, а батько не повернувся з лісу з полювання. На плечах дітей виявилося велике господарство: будинок, худобу. Обох батьки навчили займатися господарством. Настю мати навчила вести господарство, доглядати за худобою, готувати та інше. Митраше батько дав уроки полювання, риболовлі і столярній справі.
Обидві дитини працьовиті, працюють від світанку до заходу, не скаржачись, знаходячи опору і, черпаючи сили, один в одному. Діти відрізнялися не тільки характерами, але і рисами обличчя. Настя, оскільки була старше, спокійнішими і розважливими, Митраша ж навпаки, більше хоче «повчати» сестру, як колись батько повчав мати. Сестра мудро «керувала» цим бажанням «помучивши норовливого брата, оглаживала його по потилиці». Трохи тонка рука сестри торкалася до потилиці Митришки, «батьківський запал покидав хазяїна». Брат і сестра не стали скаржитися на долю, а всього лише пішли далі назустріч дорослішання.
За Настею в селі закріпилося прізвисько Золота Курочка. Золотисті, ні темні, ні світлі, волосся, доповнювали веснянки, розкидані по всьому личку, часті, великі, немов золоті монетки, і дуже багато їх було, і вони прагнули розметав по всьому обличчю. Лише носик залишався незайманим веснянками, був чистеньким і задертим догори. Зовні Митраша був схожий з Настею лише веснянками і дивиться вгору носом без веснянок. Він був міцним невисоким хлопчиком, з широким потилицею, дуже щільний, лобастый. Хлопчик ріс норовистим і сильним, не боялись труднощів самостійного життя.
Випадок на Блудного болоті розкрив риси характеру дітей. Вони грунтовно підготувалися до вилазки за ягодами, що показує їх відповідальність і зрілість. При виборі шляху Митраша виявив норовливість і небажання поступатися іншому, з-за чого і потрапив в біду. Незважаючи на це, хлопчик дуже хоробрий, адже не кожен, застрягши в болоті, зможе знайти спосіб вибратися. Хитрістю він приманил до собі Травичку, чим і врятував собі життя.
З несподіваного боку розкривається характер Насті, яка, забувши про брата, про все, стала з жадібність збирати журавлину. Але, незважаючи на це, прокинувшись від забуття, перша її думка була про брата, що дає нам можливість побачити силу її прихильності до молодшого брата. Звернемо увагу, що Настя вінілу себе за випадок на болоті, з-за чого після віддала ягоди сиротам, відкуповуючись від своєї вини, а також показує, що Настя живе спочатку для інших, потім для себе, виявляючи співчуття і доброту до таких же потребують підтримки дітям, хоча, можливо, обидві дитини потребують підтримки не менше за інших.
Митрашка, після події, став прислухатися до порад сестри. Незабаром хлопчик навчиться бути розважливими і стриманіше завдяки тому, що трапилось . Зазначимо, що він не запишався своїм вчинком – вбивством вовка, грози лісу, можливо, Митраша не віддає собі звіт, що він, десятирічний хлопчик, зміг убезпечити своє село.
