У мене, напевно, як і у всіх людей, Батьківщина-це те місце, де я народилася, де живу і вчуся – це вітчизна, рідна країна, тепла і сонячна. Місце, де мені добре і комфортно, де я можу відпочити і тілом і душею. Де проходить моє дитинство, місце, де я буду жити, і працювати надалі, місто в якому я залишуся на все своє життя.
Кажуть: «у гостях добре, а будинку краще». Ця фраза якраз про те, що не залежно від того, де людина перебуває (в сусідів або чужій країні) – вдома однозначно краще. Батьківщина – це і є будинок людини і не важливо, наскільки він великий чи маленький.
Все для мене рідне, що близько і любимо, відноситься до Батьківщини. Улюблені пейзажі, поля, ліси, рідне село, будинок в кінці вулиці, друзі і родичі, батьки і мої тварини – все це частина мене і моєї Батьківщини. Це найкраще місце на всій землі, і воно завжди буде у мене в серці, як би далеко я не була.
Немає жодної людини, у якої б не було б Батьківщини. У всіх є місце, де їм добре і затишно зараз або було колись. Це частина життя людства.
Нещодавно мені мама розповідала, як вони з татом їздили за кордон на заробітки, коли мене ще не було. Вона говорила, як сумно їм було через якийсь час, як їм хотілося додому в рідні краї і до близьких людей. Як вони не висипалися на чужій ліжка, хоч вона була новою і зручною, але їм хотілося додому на рідній скрипучий диван. Чужа мова, закони і місцевість вони не змогли довго терпіти і повернулися через три місяці замість запланованих шести. Батьки були щасливі від одного виду і атмосфери рідних країв, що відмовилися від пишного весілля, на яку самі збирали і заробляли гроші. Скромно розписалися, а після посиділи у вузькому сімейному колі.
Цю любов до батьківщини вони заклали і мені. Як би не було добре за кордоном у бабусі, а вдома все рівно на багато краще. І я завжди з нетерпінням чекаю повернення в улюблений прекрасне місто.
Це просте слово викликає не прості відчуття і почуття, які дуже важко передати. Саме я не зможу надовго розлучитися з рідними краями і вірю в те, що все буде добре. Вірю в гідне і швидке процвітання країни, а все погане обов’язково зникне. Я – патріот і з гордістю можу сказати, що моя вітчизна найкраща і нескінченно можу розповідати про всі її достоїнства і недоліки. Я люблю її такою, яка вона є. Батьківщину, як і батьків не вибирають.
Священний обов’язок, обов’язок кожної людини – захищати свою батьківщину і відстоювати її права.
