Творче завдання: загальні принципи і рішення. Поняття, формування, рівні і методи рішення

Будь-яка творча задача припускає прагнення до отримання нових знань. Пошук відповіді на поставлене запитання характеризує сміливість, бажання долати перешкоди і труднощі. Вирішувати творчі завдання можуть люди, які об’єктивно оцінюють власні здібності, відрізняються працьовитістю, порядністю.

Історична довідка

Проаналізуємо методи рішення творчих завдань, затребувані в наші дні. Зараз в країні спостерігаються процеси оновлення і модернізації освітньої системи. В якості нового стилю відносин між учнями і педагогом, викладачем і студентами виступають відносини, які базуються на демократичних принципах, довірі, співпраці, партнерстві.

Творча задача стала відмінним способом розкриття індивідуальних здібностей кожного учня. До середини минулого століття винахідники користувалися методом «проб і помилок», що гальмувало впровадження прогресивних ідей у практику.

Різновиди

У другій половині двадцятого століття в Європі та Америці стали з’являтися публікації про способи формування творчої задачі. Пропонувалися наступні модифікації:

  • морфологічний аналіз;
  • мозковий штурм;
  • метод фокальних об’єктів;
  • метод контрольних завдань і запитань;
  • синектика.

Базувалися вони на принципі розгляду і перебору декількох варіантів. Методи вирішення творчих завдань пропонував Осборн Гордон. Їм була доведена можливість керувати творчою діяльністю.

В якості основних протиріч, які виникали в той час, відзначимо істотні часові витрати на підбір оптимального способу вирішення сформульованої проблеми при економії часу на генерацію самої ідеї.

Ідея ТРИЗ

Рішення творчих завдань у даному випадку взаємопов’язане з познаваемыми, об’єктивними закономірностями. Для будь-якої технічної системи можна застосовувати ці закони. Суть полягає в наданні будь-якій людині, незалежно від її здібностей і таланту, реальної можливості для винаходу.

Темпи науково-технічного прогресу пов’язані з інтелектуальними здібностями винахідників, а без прогресу складно уявити собі економічне процвітання країни.

Особливості «мозкового штурму»

Ф. Енгельс зазначав, що якщо в промисловості з’являється потреба, це істотно прискорює науку. Подібна думка підходить до вдосконалення технічного процесу. До середини минулого століття виникала істотна нестача активних методів вирішення складних проблем. Творча задача повинна була вирішуватися такими методами, які б сприяли розвитку електронної та обчислювальної техніки, ракетобудування, атомної енергетики.

Саме в цей історичний період почав здійснюватися пошук наукової організації творчої діяльності відразу в декількох напрямках:

  • Створювалися колективи, які шукали ефективні методи творчих завдань.
  • Здійснювалася інтенсивна збірка оригінальних ідей.
  • Підвищувалася «концентрація» перспективних і оригінальних ідей.
Дивіться також:  Що таке змінні? Змінна величина у математиці

Завдяки таким пошуків з’явилися методи творчих завдань. Одним з перших став «мозковий штурм». Його автором став винахідник і підприємець А. Осборн. Зрозумівши, що одні винахідники можуть генерувати ідеї, а інші схильні до критичного аналізу, він запропонував вирішувати проблему групі. Всередині колективу Осборн виділяв «експертів» і «генераторів».

Правила проведення

Творче завдання в рамках «мозкового штурму» вирішувалася в певній послідовності. Група, яка приєднувалася до вирішення проблеми, складалася з 12-25 чоловік.

Основними «генераторами» ідей ставала та половина, яка володіла бурхливою фантазією. До її складу входять фахівці, а також 2-3 людини, які не мали ніякого відношення до аналізованої проблемі. Завдання творчих здібностей займається досвідчений учасник. Група «експертів» складається з людей, що володіють критичним, аналітичним розумом.

Основним завданням «генераторів» є висунення максимальної кількості ідей, включаючи і самі фантастичні. З них досвідчені «експерти» відбирають найбільш раціональні, виділяють для їх роботи.

Тривалість «мозкового штурму» становить 30-40 хвилин. Обрані рівні творчих завдань оцінюються організатором заходу. Саме він стежить за тим, щоб в рамках дискусії між учасниками зберігалися доброзичливі і вільні стосунки, не допускає критики, скептичних виразів і жестів.

У рамках аналізу, який ретельно проводить група «експертів», відбираються найбільш цікаві та перспективні пропозиції.

Після завершення «мозкового штурму» розробляється план заходів, спрямованих на впровадження ідеї в практику.

Прийоми ТРВЗ

Рішення будь-якої задачі за даною методикою пов’язано з п’ятьма рівнями, кожен з яких передбачає певні часові рамки. Наприклад, для першого рівня виділяється кілька хвилин. На другому етапі продумування питання відводиться 2-3 години. Третій рівень триває кілька днів, а на четвертому етапі допускається обдумування проблеми протягом 2-3 тижнів.

Використання ТРВЗ

Поступово на основі ТРВЗ стали з’являтися інші методи, які володіють конкретною спрямованістю. Розробки дали непогані результати, тому ТРИЗ поширилася не тільки в нашій країні, але і стала застосовуватися в Фінляндії, Болгарії, Німеччини, Японії.

У кінці двадцятого століття була створена міжнародна асоціація ТРИЗ, і на ринок був представлений продукт «Изобретающая машина», який допомагав інженерам справлятися зі складними професійними завданнями.

Дивіться також:  Що значить парирувати: у словнику, при спілкуванні

Методи та ідеї ТРИЗ запроваджені і гуманітарні області: рекламу, мистецтво, педагогіку, менеджмент.

Компоненти ТРИЗ

Ця теорія відкриває нові можливості для освоєння простору, в якому здійснюється синтез ідей, вирішуються творчі проблеми, освоюються нові компоненти знань. Методологія ґрунтується на загальних еволюційних законах, механізми вирішення суперечностей.

Перелічимо основні компоненти ТРИЗ:

  • механізми перетворення проблеми у вигляд прийнятого рішення;
  • алгоритми придушення психологічної інерції, яка заважає пошуку раціональних рішень;
  • досвід вирішення аналогічних завдань.

Приклад творчого підходу

З допомогою спеціальних прийомів (дій) школярі перетворюють фантастичну ідею в реальний проект. Пропонуємо один із прикладів розв’язання нестандартної задачі.

Лісопромисловий комплекс є базою для економіки нашої країни. Специфічним відзнакою розвитку Архангельської області вважають наявність на її території лісових угідь. Протягом тривалого часового проміжку тут сформувалася виробнича інфраструктура. З допомогою налагодженого замкнутого технологічного процесу, що включає заготівлю, переробку, відвантаження експортних пиломатеріалів, велика частина всієї заготовлюється деревини переробляється в межах регіону.

Пропонуємо вершинник хвойних дерев та листяні породи застосовувати для виробництва якісних зубочисток, включаючи упаковку з контактними даними підприємства. Така економічна ініціатива принесе додаткові грошові надходження в регіональний бюджет, створить ефективні робочі місця, а також стимулює прибуття в регіон кваліфікованих кадрів.

Завдання творчого проекту вирішувалися наступними методами:

  • систематичний аналіз;
  • математична обробка даних.

Специфіка вирішення розглянутої проблеми

Програма підйому лесообрабатывающей галузі була розроблена в другій половині минулого століття. Саме в той період стали виробляти істотну модернізацію лісового виробництва. За останні десятиліття виконано достатньо заходів, створені численні комплекси та підприємства по переробці лісу.

Одночасно була здійснена і технічна модернізація багатьох підприємств. Після таких заходів галузь змогла піднятися на новий рівень розвитку. З’явилася сучасна структура переробки лісу. Відзначимо, що в даний час далеко не всі завдання вирішені. Залишилися питання, які стосуються застосування деревних відходів в Архангельській області. Частково деревні і стружкові тирсу використовуються у вигляді палива для житлових комплексів.

Зазначимо, що на перспективу перед переробної лісові ресурси галуззю стоїть відповідальне завдання – забезпечити комплексність переробки відходів за допомогою комбінованого виробництва. Її рішення пов’язане безпосередньо з здійсненням інноваційних наукових досліджень, обґрунтуванням актуальності застосування відходів лісопереробної промисловості, а також здійсненням конкретної конструктивно-технічної та будівельної політики для модернізації розширення виробництва. Завод по виробництву брикетів вже функціонує на території СЗФО, а от підприємства по виробництву зубочисток поки немає.

Дивіться також:  Усмішка - це що таке? Значення, синоніми і тлумачення

Для устаткування виробничих площ по виготовленню зубочисток потрібна лише технологічна лінія, визначений распарочный чан, а також сучасна сушарка. Крім того, будуть потрібні вільні приміщення, де буде складуватися шпон для отлежки. В якості сировини для пропонованого виробництва зубочисток виступають березові тюльки.

Распариваются тюльки близько 18 годин при температурі 60-80 °C . Важливо враховувати, що підбирається такий чан, який буде відповідати обсягам виробництва зубочисток. Використовуючи для технологічного ланцюжка сировину, також враховують, що близько третини його буде йти у відходи. Допустима їх переробка в пелети або брикети. Після якісного розпарювання з тюлек знімають кору, ошкурівать поверхню.

Зняття кори з розпареного тюльки проводять вручну. Зазначимо, що подібний процес є досить трудомістким, тому у таких робочих рекомендуємо встановлювати додаткову надбавку до заробітної плати.

Після повного зняття кори тюльки подають на лущильний верстат, де їх розпускають на шпон. Важливо стежити за тим, щоб шпон не був занадто м’який. Для цього в процесі лущення колода обжимають. Якість шпону безпосередньо впливає на стан готової продукції. Далі шпон просушують у складських цехах при постійній температурі, потім нарізають гільйотиною на тонкі пластини.

Пластини заново просушуються (шість-вісім годин). При цьому потрібно їх періодично перевертати і перемішувати, забезпечуючи рівномірну сушку.

Потім вони відправляються на фрезерний верстат, де розпускаються в тонку соломку. Якщо просушування шпону виконана неякісно, що виходить нерівна соломка. Пересушена сировину не дасть соломки, тому буде непридатне для виготовлення зубочисток. Готові заготовки направляються на галтовку, притискаються важкими металевими пластинами, потім шліфуються протягом двох годин.

Висновок

При вирішенні творчих завдань розвивається логіка школярів. Саме тому в рамках ФГОС нового покоління акцент в освіті зроблений на особистісно-орієнтований підхід.