Великі правителі світу — список, історія та цікаві факти

Те, що деякі керівники держав здійснювали непрощенні помилки, багатьом відомо ще з підручників з історії. Часом одне необережне слово може коштувати государю поваги цілого народу. Однак є й ті, чиє ім’я з благоговінням згадується щоразу, коли говорять про великі правителів світу. Вони теж робили помилки, але є певні риси характеру, які виділяють їх із загальної маси. Чому, зайнявши престол на кілька років, одні увічнюють своє ім’я як мудрого правителя, а інші за десятки років не можуть добитися таких результатів? Розглянемо на прикладах.

Октавіан Август

Одним з найвидатніших правителів світу є обережний реформатор Октавіан Август. Будучи близьким родичем Гая Юлія Цезаря, він чудово знав, які наслідки можуть спричинити за собою різкі зміни в державі, а тому діяв обережно. Октавіан розумів, що республіка зжила себе, а царя народ прийняти не готовий. Тому він почав воювати, але робити це з мудрістю: щоб приєднувати території до Риму, потрібна надійна армія в самій країні. Військова реформа призвела до нових перемог, а території, які опинилися під владою Октавіана потрібно було утримувати.

Саме в цей момент зародилася бухгалтерія – спеціальна служба, яка стежила потім, щоб питання вирішувалися впорядковано і завірялися в документах. Поступово Римська республіка перетворилася в імперію, а приєднаним територій надавались привілеї, після отримання яких вони вже не відчували себе поневоленими.

Чингісхан

Іменує себе пророком Нємчин згадує про Великого гончара — правителя світу, влада якого принесе всім щастя. Приблизно це ж говорили про Чингісхана, коли той народився. Новонароджений міцно тримав в руках згусток крові, а це вже обіцяло великі кровопролиття і перемоги майбутнього правителя, як стверджували батькам знавці. Дитинство маленького Тэмуджина (як він був названий при народженні) не було безхмарним: батька отруїли, а сім’ю вигнали з власного дому. Постійно голодні, вони були змушені поневірятися від вождя до вождя. Рано загартований у боях і довідався про зраду, Тэмуджин зміг вибрати собі друзів і з їх допомогою стати великим вождем.

Дивіться також:  Іскандер Зулькарнайн: біографія, звершення, цікаві факти

Після проголошення Чингісхана Великим ханом народи були об’єднані і перестали воювати між собою за владу. Хан перемішав їх між собою і поставив своїх людей у владі, що повністю виключало повстання. Крім того, був виданий закон про допомогу ближньому. Абсолютним злом визнавалися зрада і боягузтво, які супроводжують один одного в бою, а добром – вірність і хоробрість відповідно. Підсумок – найбільша імперія в історії людства на континенті.

Олівер Кромвель

Яка революція може обійтися без харизматичного вождя, що володіє даром переконання? Ім’я Кромвеля занесено в список великих правителів світу, хоча сам він не вважався навіть королем (лорд-протектор Англії). Небагатий юнак жив звичайним життям поміщика і мав затяті протестантські погляди на життя і політику. Під час громадянської війни розкрився його полководницький талант: з кожною перемогою Олівер домагався все більших привілеїв. В результаті він усунув останнього претендента на владу — Карла I.

За час його протекторату до Англії була приєднана Ямайка, Ірландія та шотландські землі. Були укладені мирні договори з Данією, Францією, Швецією, Нідерландами та Португалією. Перемога над Голландією принесла Великобританії морське панування. Крім того, Кромвель навів порядок у парламенті, а це коштувало чималих зусиль.

Йосип Сталін

Мабуть, логічно, що Сталін входить в список найвидатніших правителів в історії світу, але цікаво те, що сформувало його такою сильною особистістю. Спочатку мати вождя народів хотіла, щоб він став священиком, і була дуже засмучена, коли цього не сталося. В духовній семінарії він познайомився з ідеями марксизму і перейнявся ними. У 15-річному віці почав пропагувати цю ідею залізничникам і одночасно захоплювався поезією. Всі предмети давалися йому легко, проте з останнього курсу Сталіна відрахували. Офіційна версія – неявка на іспити, але швидше за все, саме із-за ідей марксизму.

Першу політичну статтю він надрукував у газеті «Боротьба» і приєднався до більшовиків. З приходом Сталіна до влади почастішали репресії, депортації народів та контроль за всіма сторонами життя звичайних громадян. Незважаючи на це ще довгий час існував культ особистості, де заслуги Йосипа Сталіна цінувалися вище всього.

Дивіться також:  Племена Древньої Русі: опис народів, історичні факти, словянська культура

Наполеон I

Прикладом працездатності та наполегливості служить Наполеон Бонапарт – він входить в топ великих правителів світу, що цілком заслужено. З дитинства він виявляв хист до військової справи, особливо до артилерії. Під час навчання дуже стала в пригоді його здатність до математичних наук. Сім’я мала великі борги, і половину платні Наполеон відправляв матері. Грошей не вистачало, а тому був час, коли він харчувався один раз в день. Відзначився молодий офіцер під час Французької революції: він робив акцент не на збереження життя бунтують, а на результат.

Швидко піднявшись по сходах військових чинів, Наполеон став дивізійним генералом. Розуміючи, що армія в жалюгідному стані, він почав війну з офіцерами, які сприяли розкрадання військових доходів. Вже будучи імператором, звертався з солдатами справедливо і всю військову здобич розподіляв між військовими. Грамотно спланувавши Італійську компанію, створив могутню імперію.

Петро I

Ще один чудовий приклад великого правителя світу – Петро I. Зробивши на початку царювання тривалу подорож на Захід Європи, він усвідомив, наскільки Російська імперія слабка в деяких питаннях. А тому Петро відмінно розумів, що потрібно його країні: приєднання територій Балтики, якісне і масштабне кораблебудування, відкриття шкіл та університетів (зокрема Академії Наук) і святкування Нового року 1 січня. Останнє потрібно для того, щоб літочислення збігався із західноєвропейським, тому що із-за настання наступного календарного року восени було складно узгоджувати роки з Європою.

Крім того, цікаво, що будучи зовсім юним, він не отримав достатньої освіти і до кінця життя писав з помилками. У селі Преображенському, в якому він довгий час жив, захоплювався військовою справою. Петро вивчав усі науки, які хоч скільки-небудь могли допомогти у війні і створив два «потішних» полку. Спочатку вони служили для ігор царевича, але пізніше грали важливу роль при його правлінні.

Дивіться також:  Чжуге Лян: біографія, особисте життя, дослідницька діяльність

Олександр Македонський

Іншим прикладом відомої особистості, яка створила імперію з народів, в принципі не мають родинних поглядів, вважається Олександр Македонський, який увійшов до числа великих правителів світу. Він був не лише талановитою людиною, але і розсудливим: Олександр враховував досвід минулих правителів і робив з цього висновки. На початку правління йому довелося зіткнутися з повстанням фракійців, яке пізніше було успішно придушено. Потім юнакові випала війна з Дарієм – могутнім і досвідченим царем, має репутацію людини з важким характером. Проте за три роки свого правління Олександр підкорив практично всю територію Середньої Азії.

Юнакові вдалося створити могутню Македонську імперію, яка, правда, розвалилася після його смерті за відсутності грамотного правителя. Помер імператор, проживши всього 33 роки свого життя, проте це не заважало людям використовувати ім’я Олександра Македонського в політичній пропаганді, міфології, релігії і культури.

Адольф Гітлер

Як можна не згадати про відомого диктатора, який став центральною фігурою у Другій світовій війні? Адольф Гітлер входить у 100 великих правителів світу, адже він розв’язав велику війну ХХ століття і тим самим назавжди змінив історію. Для того, щоб незлим по натурі людям прищепити ідеологію фашизму, потрібні обережність, передбачливість, харизма і терпіння. Подібні дії хоч і є злочином проти людяності, але, те що він зміг прищепити цю ідею цілого народу — безпрецедентний результат. Хто знає, якою була б Європа, якби Другої світової не було.

Існує ще велика кількість великих правителів світу, яких варто було б не тільки згадати, але досконально вивчити. При цьому варто приділяти особливу увагу не тільки їх заслугах, але і характером, життєвих ситуацій, з якими їм довелося зіткнутися. А також усього того, що могло б навчити чинити правильно кожної людини.