Як утворюються прислівники в українській мові: способи, правила, приклади

У школі діти вивчають безліч правил російської мови. Але в дорослому житті, на жаль, більшість людей їх просто не використовує. З-за цього допускається багато помилок не тільки в письмовій мові, але і в усній. Але погодьтеся, що дуже неприємно, коли доросла людина говорить або пише абсолютно неграмотно.

Є люди, яким вивчення російської мови дається важко, навіть якщо вони докладають масу зусиль. А є ті, хто пише і читає сходу, практично не спираючись на теоретичний матеріал.

Якщо ви впізнали себе в першому прикладі: не турбуйтеся! Сьогоднішня стаття буде непоганий опорою для повторення шкільної програми. Може бути те, що не усвоилось у вас в голові в підлітковому віці, зараз здасться легким матеріалом.

Сьогоднішня тема: правила написання прислівників, їх роль в російській мові та способи утворення. Справедливо відзначити, що це один з найскладніших розділів, які вивчаються у школі.

Якщо ви відчуваєте, що по знанню цієї теми у вас величезний пробіл, то прочитавши уважно статтю, зможете освіжити пам’ять і повторити давно забуте.

Прислівник як частина мови

Перше, що варто запам’ятати: прислівник не змінюється ні за числами, ні за родами, ні за відмінками. Тому у нього немає закінчення. Прислівник відповідає на багато питань (як, яким чином, скільки, коли, де, чому і т. д.), залежно від свого значення.

Ця частина мови означає ознаку дії. Її значення залежить виключно від питання, на який вона відповідає. Часто прислівник плутають з прикметником. Але це помилка! Адже на відміну від прислівники, у прикметника є закінчення, і воно змінюється за родами, числами і відмінками. За цією ознакою їх дуже легко розрізняти, головне — бути уважним.

Історія прислівники

Прислівник — це унікальна і одна з найбільш цікавих для вивчення частин мови. Коріння його історії беруть свій початок ще з давніх часів. Раніше кількість прислівників було дуже невеликим, але згодом їхня кількість зросла. Ця частина промови все частіше вживається людьми, роблячи усну і письмову мову багатше і цікавіше.

Розбираючи тему прислівник, хочеться трохи зупинитися і поговорити про історію його освіти. Цікаво, що ця самостійна частина мови з’явилася ще в давньоруській мові. Слово «прислівник» споконвічно утворено з двох частин: «на» і «мова». Другий вираз раніше мало багато значень, але одне з них, яке підходить за змістом, було «дієслово». Тому, якщо дуже просто інтерпретувати поєднання двох частин слова «прислівник», то у вільному перекладі на давньоруську мову вийде «наглагол». Це лише підтверджує досить глибоку і нерозривний зв’язок в сучасній російській мові між прислівником і дієсловом.

Виходить, що ще з давніх часів люди, які займалися вивченням мови, бачили головною функцією прислівники уточнення дієслова. У якомусь сенсі їх зв’язок схожа на поєднання іменника та прикметника, де друга частина мови також забарвлює першу в яскраві кольори і додає їй виразність, чіткість і красу.

Дивіться також:  Загадки про слона для улюблених діточок

Хочеться відзначити, що за багатьма даними, прислівник з’явилося пізніше від інших частин мови. А завдяки своєму запозичення суфіксів і приставок у прикметників та іменників, з часом ставало новими словами.

Зараз наша мова активно поповнюється прислівниками. Якщо порівняти їх кількість у тому ж давньоруській мові з тим, що є зараз, різниця буде величезна. Прислівники активно утворюються з інших частин мови, прикрашаючи і збагачуючи нашу мову.

Способи утворення прислівників

Як же утворюються прислівники? Ця частина мови може утворюватися від дієслова, прикметника, іншого прислівників, іменників та числівників. Часто саме ця тема, виділена жирним шрифтом в підручниках, приносить школярам найбільшу кількість проблем. Але якщо гарненько розібратися, то все не так складно. Але для цього необхідно розглянути кожен із способів утворення прислівників.

Приставочный спосіб утворення прислівників

У цьому випадку прислівники утворюються від інших прислівників за допомогою приставок: не, в, на, від, до, ні.

Наприклад: довго – недовго, куди – нікуди, туди – звідти.

Суффиксальный спосіб утворення прислівників

У цьому випадку прислівник утворюється:

  • від прикметників з допомогою суфікса –і-;
  • від дієслова за допомогою суфіксів –ючи-,-учи-, -а-,-я-;
  • від якісного прикметника за допомогою суфіксів –о-,-е-.

Приклади слів прислівники, утвореного:

  • від прикметників: творчий – творчо, дружній – дружньому;
  • від дієслова: грати – граючись, робити роблячи, грати – граючи;
  • від якісного прикметника: щирий – щиро, що викликає – зухвало.

Приставочно-суффиксальный спосіб утворення прислівників

У цьому випадку прислівник утворюється:

  • від основ імен прикметників з допомогою приставки з-, ви-, до-, з -, зі — і суфікса –а-;
  • від основ імен прикметників за допомогою префікса по-, за-, на — і суфікса –про-;
  • від прикметників і займенників у давальному відмінку за допомогою префікса по — і суфіксів –ому-, -йому;
  • від прикметників, які закінчуються на –ки, -скі з допомогою префікса по — і суфікса –і-;
  • від іменників за допомогою приставок на-, в-, з-, за-, з — та суфіксів –в-, -а-, -і-;
  • від числівників за допомогою префіксів в-, на-, по — та суфіксів –о-, -е-, -ем-, -их-, -их-.

Прислівник приклади слів:

  • далекий — здалеку, ситий — досита, легкий — злегка;
  • лівий – ліворуч, новий наново, — правий – праворуч;
  • наш – по-нашому, інший – по-іншому;
  • дружній – по-дружньому, індійський – по-індійськи;
  • ранок – вранці, земля – додолу;
  • другий – по-друге, два – удвох, семеро – семеро.

Додавання — спосіб утворення прислівників

У цьому випадку прислівник утворюється від складання двох основ слів, іноді до них приєднується суфікс.

Розглянемо приклади слів прислівники: ходить повз – мимохідь, цей час – зараз.

Перехід з іншої частини мови

Прислівник може утворюватися і від імені іменника.

Дивіться також:  Чому в годині 60 хвилин: історія становлення тимчасових показників

Приклади слів прислівники: крапельку, трішки, кроком.

Прочитавши всі ці пункти, не лякайтеся. Найкраще зробити собі окрему пам’ятку у вигляді табличці і придумати свої приклади. Це відмінно допоможе запам’ятати правила, а також змусить ваш мозок проявляти більше активності, ніж при зубріння.

Прислівники в реченні

Тепер стало зрозуміліше, як утворюються прислівники. Для цього було наведено чимало прикладів. Варто відзначити увагу, що найбільш поширене утворення прислівників у російській мові — це підсумкове похідне слово від прикметників і причетних. Саме їх найчастіше використовують у письмовій та усній мові.

У школі на уроках російської учнів навчають, як правильно використовувати прислівники в реченні, а також знаходити їх і підкреслювати певною лінією. Якщо розібратися в цій темі, то деколи це навіть захоплююче. Якщо ви зовсім нічого не пам’ятаєте, то зараз освіжіть знання і повторіть правила використання прислівників, як членів речення.

В залежності від структури пропозиції, прислівник може грати в ньому головну, так і другорядну роль. Але його найпоширеніша роль — обставина різних видів. У реченні воно підкреслюється пунктирною лінією із крапкою. Іноді прислівник може виступати в ролі визначення. Але ніколи не буває присудком! Хоча багато хто часто плутають прислівник з дієсловом і тим самим допускають помилку.

Написання

Після того, як були детально розібрані основні правила прислівників, саме час поговорити про їх правопис. Це одна з найбільш складних тем в цій категорії.

Написання прислівників безпосередньо пов’язано з тим, як вони утворюються. Тут можна виділити кілька пунктів, кожен з яких буде розібраний докладно:

  1. Правопис суфіксів прислівників.
  2. Злите і роздільне написання прислівників.
  3. Правопис прислівників через дефіс.

Правопис суфіксів прислівників

На кінці прислівників, утворених від прикметників:

  • після твердих приголосних пишеться літера «о» (наприклад: дрібний – дрібно);
  • після м’яких приголосних — «е» (наприклад: крайній – вкрай).

Після шиплячих на кінці прислівників пишеться:

  • під наголосом — «о» (наприклад: свіжий, добре);
  • без наголосу — «е» (наприклад: хвилююче, зловісно).

На кінці прислівників, які утворені від коротких прикметників:

  • після приставок: з-, із-, зі-, с-, до — пишеться «а» (наприклад: здалека, зрідка);
  • після приставок: на-, за-, в — використовується закінчення «о». (наприклад: вліво).

На кінці прислівників після шиплячих пишеться «ь». Наприклад: навідліг.

У прислівників із префіксом по — використовується закінчення «у». Наприклад: довго.

Правопис прислівників через дефіс

Прислівники пишуться через дефіс, якщо вони:

  • утворюються від імен прикметників за допомогою префікса по — і суфіксів -ому-, -йому-, -і- (наприклад: по-щучому, по-англійськи);
  • сформовані від порядкових числівників за допомогою префіксів під-, по — та суфіксів –их-, -їх (наприклад: в-третіх, по-друге);
  • освічені повторенням одного слова (наприклад: ледве-ледве, ледь-ледь);
  • перетворені за допомогою приставки дещо і посфиксов –то-, -небудь-, -небудь(наприклад: дещо-що, як-то).

Роздільне і злите написання

Зрозуміти умови злитого і роздільного написання прислівників — непросто. Адже величезна кількість правил просто перемішується в голові. І в потрібний момент деколи просто не виходить пригадати відповідне. Вихід один: старанно повторювати і намагатися запам’ятати.

Дивіться також:  Значення слова пасіонарний. Пасіонарна теорія Гумільова

Прислівники пишуться разом, якщо вони:

  • походять від інших прислівників за допомогою різних приставок (наприклад: швидко – нешвидко);
  • утворені від числівників з допомогою приставок на-, в- (наприклад: троє – втричі, двоє – надвоє);
  • сформовані поєднанням прийменника і займенники (наприклад: тому, зовсім).

Прислівники пишуться окремо, якщо вони:

  • утворені від числівників за допомогою прийменника по — і суфікса-е- (наприклад: по троє);
  • походять від числівників, які повторюються і з приводом між ними (наприклад: троє на троє);
  • утворені від числівників, що закінчуються на -их-, -их — і прийменника (наприклад: на п’ятьох, на сімох).

Цікаві факти про говірками

Наостанок, можна зупинитися на цікавих фактах пов’язаних з прислівником. Можливо, саме вони запам’ятаються вам найкраще і в подальшому допоможуть блиснути своїми знаннями на уроці перед учителем, однокласниками чи просто в розмові.

  • У російському словнику найдовшим прислівником є слово «незадовільно». Воно складається з 19 літер і більше, ніж воно поки що зафіксовано не було.
  • Деякі прислівники не підкоряються ніяким правилам і їх потрібно просто запам’ятати. Наприклад, таке речення: «Бігти наввипередки». У ньому привід з прислівником пишуться разом. А ось інший приклад: «Поспішати і пити чай на ходу». Тут вже навпаки привід з прислівником пишеться окремо. Такі приклади варто запам’ятати. І це лише деякі з них.

Підсумок

Отже, в цій статті була докладно вивчена тема: прислівники і їх написання. Безсумнівно, даний матеріал досить складний для розуміння і засвоєння інформації. Можливо, з першого разу вам не вдасться зрозуміти все. Але для того і існує ця стаття, щоб бути вам опорою і надійним джерелом знань у цій темі.

Безумовно прислівник одна з найбільш складних частин мови, особливо це стосується її написання. Постарайтеся вивчити основні правила, а при виникненні спірних ситуацій, частіше заглядайте у словник. Краще так, ніж робити помилки.

Не нехтуйте і загальними правилами російської мови, приділяйте їх вивчення хоча б трохи часу. Особливо це стосується тих, хто часто здійснює орфографічні помилки.

Будьте впевнені, що грамотні люди — це не просто задаваки і зубрилы в школі. Адже освічена людина шанована в суспільстві, а також високо цінується начальством на престижній роботі, навіть, якщо ваша професія ніяк не пов’язана з вивченням мови.

Крім того, кожному російській людині необхідно знати базові правила мов, на яких будується вся наша мова. Адже часом іноземці знають російську мову краще, ніж корінні слов’яни. Від цього стає дуже сумно і трохи соромно за своїх земляків, а все тому, що багатьом не вистачає трохи працьовитості, що дуже сумно!