Загальні завдання криміналістики. Методи криміналістики. Заходи боротьби з злочинністю

Розглянемо загальні завдання криміналістики. Це наука про тактичні методи та прийоми, технічні засоби, які застосовуються для виконання дій, які передбачені кримінально-процесуальним законом для виявлення, збирання, фіксації, аналізу та застосування доказів у цілях попередження і розкриття злочинів.

Складові частини

Криміналістика є наукою про розслідування, розкриття, попередження злочинів, існує предмет науки криміналістики. Він складається з двох частин. Одна з них включає в себе три групи закономірностей:

  • механізму злочину;
  • закономірностей виникнення інформації про злочин, його учасників;
  • дослідження, збирання, використання доказів.

Другу частину криміналістики складають спеціальні методи і засоби судового дослідження доказів.

Механізм злочину

Загальні завдання криміналістики визначаються механізмом злочину. Під ним прийнято розуміти складну динамічну систему, яка складається з кількох компонентів:

  • суб’єкт злочину, його ставлення до здійснюваних дій, наслідків, співучасникам;
  • обстановка злочину;
  • предмет посягань, варіант приховування вчинення злочину;
  • злочинний результат;
  • дії тих осіб, які випадково були залучені в те, що відбувається.

Сфери застосування криміналістики визначаються чинним у країні законодавством.

Її основним завданням є сприяння своїми методами і засобами справі боротьби зі злочинністю. Криміналістична характеристика є неповною без виділення спеціальних завдань:

  • вивчення об’єктивних закономірностей, які становлять предмет криміналістики, та створення основних методологічних баз;
  • створення нових і модернізації функціонуючих техніко-криміналістичних методів і засобів збору, аналізу, застосування і оцінювання доказів для розкриття та попередження серйозних злочинів;
  • розробки нових методологічних, тактичних, організаційних основ попереднього слідства, криміналістичної експертизи;
  • модернізації досвіду роботи зарубіжних криміналістів.

Третій рівень передбачає загальні завдання криміналістики, вирішення яких здійснюється в конкретних ситуаціях.

Принципи криміналістики

Вони являють собою фундаментальні положення, основні ідеї, використання яких дозволяє краще пізнавати предмет і сутність криміналістики. Серед них виділяють історизм, об’єктивність, системність науки. Криміналістична характеристика аналізує різні сторони предмета, які спираються на діалектичні закони, застосовуючи методологію та філософські категорії.

Дивіться також:  Методи молекулярної біології: опис, особливості, принципи і результати

Історизм передбачає розгляд пізнання з точки зору його зникнення, розвитку, появи, так як для вивчення його потрібно розглядати спільно з іншими явищами. Системність передбачає цілісний розгляд предмета криміналістики.

Методи наукового дослідження

Загальні завдання криміналістики вирішують з допомогою наступних методів: загальнонаукових, загальних, спеціальних.

У структуру загального методу включені закони і категорії філософії, а також методи логічного мислення. Вони допомагають розкривати сутність з’являються проблем, виявляти значущість практики у проведенні наукових досліджень, а також у функціонуванні суб’єктів. Даний метод характеризує сфери застосування криміналістики.

Серед загальнонаукових методів виділяють:

  • спостереження (огляд місця події);
  • опис (фіксацію в протоколі відомостей, отриманих при огляді);
  • експеримент (він застосовується для встановлення сутності того, що відбувається);
  • моделювання (продумування слідчих і розшукових версій).

Математичні методи

Психолог-криміналіст використовує у професійній діяльності математичні методи:

  • обчислення;
  • вимірювання різних фізичних характеристик, процесів, предметів;
  • геометричні побудови.

Саме математичні методи дозволяють криміналістам складати опис передбачуваного злочинця, визначати його зріст, вага.

Спеціальні методи

Психолог — криміналіст користується і такими методами, які характерні лише для цієї науки. Приміром, проводяться одорологические, балістичні, трасологічні, почеркознавчі експертизи, які допомагають встановити злочинця.

Серед спеціальних методів, які криміналістика запозичує з інших наук, зазначимо:

  • соціологічні методи, застосовувані при складанні характеристики виду злочинів;
  • психологічні методи потрібні для розробки тактичних, психологічних прийомів допиту;
  • біологічні методи використовуються при аналізі об’єктів біологічного виду (волосся, крові, часток тканин тіла людини) в ході судово-медичної експертизи доказів, знайдених на місці злочину.

Хімічні і фізичні методи затребувані в рамках дослідження матеріалів та їх властивостей (з їх допомогою проводиться техніко — криміналістичне дослідження документів).

Взаємозв’язок з іншими науками

Криміналістика пов’язана з науками цивільного та кримінального процесуального права, які присвячені слідчих і судових дій.

Дивіться також:  Точність масштабу: визначення, особливості та види

Для того щоб заходи боротьби з злочинністю були ефективними і результативними, до процесу розслідування злочину підключать криміналістів.

Суміжними для криміналістики такі науки, як адміністративне право, в якому розглядаються питання функціонування органів МВС. Без подібної інформації не можна правильно провести процедуру розкриття і розслідування вчинених злочинів.

Техніко-криміналістичне дослідження документів підтверджує зв’язок з оперативно-розшуковою діяльністю.

Складно уявити сучасну криміналістику без етики, філософії, логіки, судової психології.

Важливі факти

На базі філософських категорій формується загальна теорія криміналістики, створюються уявлення про її методи, виявляються закономірності судового дослідження, що підвищують ефективність і практичну значущість криміналістичних рекомендацій.

Зв’язок з логікою простежується у використанні при проведенні криміналістичних наукових досліджень аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, абстракції. Досить багато точок дотику між криміналістикою і судовою психологією, судовою хімією, медициною, психіатрією. Вони спрямовані на боротьбу зі злочинністю, мають подібні прийоми і засоби дослідження.

Висновок

Аналіз об’єктивних закономірностей, які становлять предмет криміналістики, показує, що всі об’єкти пізнання даної сфери знаходяться в межах правових явищ. У криміналістику впроваджуються всі досягнення технічних і природничих наук, що сприяє підвищенню якості роботи експертів.

На базі юридичних ознак складів скоєних злочинів створюються криміналістичні методики їх розкриття. Для того щоб виявити злочинця, важливо визначити ознаки і елементи діяння, саме цим і займаються сучасні криміналісти.

У зміст криміналістики входять загальна теорія, приватні практики, вчення про методи збору доказів.

Прийнято виділяти в криміналістичній техніці наступні галузі: вчення про сліди, криміналістичну фотографію, реєстрацію.

Ідентифікація є найпоширенішим засобом встановлення об’єктивної істини в ході розслідування конкретного злочину. Суть її полягає в зіставленні об’єкта за його відображеннями у формі «ідеальних» і фіксованих слідів, що залишаються злочинцем.

Дивіться також:  Російський вчений Юрій Михайлович Орлов - біографія, творчість і цікаві факти

В даний час об’єкти ідентифікації ділять на дві групи. До групи ідентифікованих предметів відносять зброю, людини, речовини, інструменти і т. д.

В групу ідентифікованих фактів включають усі ознаки розглянутого об’єкта.

До них належать такі ознаки, які характеризують об’єкт, можуть використовуватися в рамках ідентифікації. Вони характеризують розміри, форму, матеріал аналізованого об’єкта, його внутрішнє і зовнішнє будова, функції, структуру, склад.

Експерти-криміналісти проводять різноманітні хімічні дослідження, в результаті яких вони можуть виявляти причетність (непричетність) підозрюваної особи до вчинення конкретного злочину.

Криміналістична діагностика виявляє, розпізнає, визначає ознаки, які допомагають встановлювати властивості і стани об’єктів, відтворювати події, знаходити зв’язок конкретних осіб з розслідуваним злочином.