Звичайні дроби використовуються для позначення відношення частини до цілого. Наприклад, торт був поділений між п’ятьма дітьми, отже, кожному дісталася п’ята частина торта (1/5).
Звичайні дроби – це записи виду a/b, де a і b – будь-які натуральні числа. Чисельник – перше верхнє число, а знаменник – друге або нижня. Знаменник вказує на кількість часток, на який поділили ціле, а чисельник – кількість взятих часток.
Історія звичайних дробів
Дробу згадуються вперше в рукописах VIII століття, набагато пізніше – в XVII столітті – вони отримають назву “ламані числа”. Ці числа прийшли до нас із Стародавньої Індії, потім їх використовували араби, а вже до XII століття вони з’явилися і в європейців.
Спочатку звичайні дроби мали наступний вигляд: 1/2, 1/3, 1/4 і т. д. Такі дроби, які мали в чисельнику і позначали одиницю частки цілого, називалися основними. Через багато століть греки, а після них і індійці почали користуватися іншими дробами, частини яких могли складатися з будь-яких натуральних чисел.
