Як відомо, XXI століття називають століттям інформаційних технологій. І дійсно, сучасна людина оперує різними методами отримання і обробки інформації. Особливе місце в процесі використання інформації займає аналітика. Що таке аналіз? Які методи оцінки інформації існують? Відповіді на ці та інші питання читайте далі.
Що таке аналітика?
Це слово має грецьке коріння і дослівно перекладається як “мистецтво аналізу”. Цей термін використовував ще Аристотель для позначення техніки логічного дослідження даних.
Сьогодні вчені дають більш широке трактування поняття. Аналітикою в сучасному світі вважається частина логіки (мистецтва міркування), в рамках якої розглядається вчення про аналізі даних. Досліджуються операції реального або уявного розчленовування цілого (процесу, подання, зв’язків між об’єктами тощо) на складові елементи.
Що ж собою представляє аналіз даних? Це поняття більш вузьке щодо терміна “аналітика”. По-науковому, аналізом даних називають галузь інформатики і математики, у рамках якої здійснюється побудова і вивчення найбільш загальних обчислювальних алгоритмів і методів видобування знань з даних, отриманих експериментальним шляхом. Іншими словами, йдеться про сукупність прийомів, пов’язаних з алгоритмами обробки інформації. Аналізом відомостей у вузькому розумінні називають процес їх вивчення, фільтрації, перетворення (моделювання) з метою вилучення корисних даних і прийняття рішень.
Машинне навчання
Воно вважається сьогодні найпотужнішим і найбільш поширеним методом аналізу інформації. Сьогодні, на жаль, немає алгоритмів машинного навчання, які забезпечують хорошу обробку інформації більш-менш довільної природи. У зв’язку з цим фахівці змушені здійснювати попередній збір і обробку даних, щоб привести їх у вид, придатний для використання алгоритму. Як правило, таку переробку іменують фичеселенктом або перепроцессингом. У більшості алгоритмів можна використовувати числа фіксованої довжини.
Разом з тим в даний час зріс інтерес до алгоритмів, що ґрунтується на нейронних мережах. Перевага в тому, що вони можуть використовуватися не тільки чисел, але і для об’єктів, що мають додаткові (в основному геометричні) властивості. Наприклад, можна проаналізувати зображення: алгоритм враховує значення пікселів, а також їх взаємне розташування. Аналогічним чином проводиться оцінка вихідних даних аудіодоріжки або відеоряду.
Економічний аналіз як наука
Економічна оцінка даних – це система спеціальних знань, що базуються на закономірностях розвитку і функціонування господарського комплексу, спрямованих на вивчення методології аналізу, діагностики, планування та прогнозування фінансово-господарських операцій на підприємстві.
Предметом економічного аналізу є господарська діяльність організації, її соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові показники. Значення останніх формується під впливом суб’єктивних і об’єктивних чинників. Показники фінансово-господарської діяльності відображаються в системі звітної документації підприємства.
Мета дослідження інформації
Оцінка даних в економіці забезпечує отримання необхідної кількості параметрів, за допомогою яких можна сформувати об’єктивне уявлення про фінансовий стан організації, його прибутки, збитки, зміни у складі пасивів і активів. За допомогою аналізу можна визначити найбільш раціональних і неприбуткові напрями роботи, розподілу фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.
Діалектичний метод
Цей спосіб оцінки даних передбачає вивчення явищ і процесів у їх динаміці, тобто в постійній зміні. З цього випливає головна особливість методу – необхідність порівнювати ті чи інші показники. Зіставляти значення можна з різними джерелами: підсумками минулих років, запланованими показниками, досягненнями конкурентів та ін.
Згідно теорії матеріалістичної діалектики, що кожне явище розглядається як єдність і разом з тим боротьба протилежностей. З цього випливає необхідність дослідження внутрішніх протиріч, негативних і позитивних аспектів кожного процесу.
При використанні діалектичного методу оцінки даних враховуються всі взаємозалежності і взаємозв’язку. Не можна об’єктивно проаналізувати процес відокремлено від інших явищ і подій. Взаємозалежність і взаємозв’язок економічних операцій обумовлює необхідність застосування комплексних методів аналізу господарської діяльності. Тільки всебічне вивчення інформації дозволяє правильно оцінити підсумки роботи, розкрити резерви.
Дедукція і індукція
Між багатьма процесами і подіями існує причинний зв’язок. Вона означає, що якесь одне явище випливає з іншого. Встановлення причинного зв’язку – найважливіше завдання економічної оцінки даних. У результаті аналіз виходить більш точним і об’єктивним. Це, в свою чергу, дозволяє давати кількісну оцінку даними, визначити ступінь впливу тих або інших чинників на роботу підприємства.
Індукція передбачає вивчення процесів від приватних до спільного: від факторів до висновків, від причин до результатів. Дедукція – зворотний метод, що передбачає дослідження від загального до приватного. У цьому випадку має місце свого роду “розчленування” явища на елементи.
Системність
При використанні діалектичного підходу до оцінки даних, кожне явище, процес, подія необхідно розглядати як комплекс багатьох компонентів, тісно пов’язаних один з одним. Максимальна деталізація здійснюється у ході реалізації системного підходу. При описі типів даних, їх оцінці, визначенні ступеня впливу факторів на них та ін. виявляється саме головне, важливе в досліджуваному об’єкті. Системний підхід дозволяє побудувати приблизну схему процесу, встановити його ключові компоненти, їх підпорядкованість, функції і, як наслідок, розкрити логіко-методологічну модель аналізу.
В економічній оцінці після дослідження окремих аспектів діяльності організації, їх взаємозалежності, підпорядкованості узагальнюються дані. При цьому з усієї кількості даних і факторів виділяються ключові визначають. Від них переважно залежать підсумки економічної діяльності.
Економічні моделі
Для системної класифікації даних, їх оцінки і обробки необхідно побудувати схему, що відповідає завданням і кінцевим цілям дослідження. У залежності від досліджуваного об’єкта, виділяють оптимізаційні та рівноважні моделі. Перші використовуються для опису поведінки економічних суб’єктів, досягають поставлених цілей при наявних можливостях. Рівноважні моделі застосовують для визначення результату взаємодії групи суб’єктів, виявлення умов сумісності їхніх завдань і цілей.
Методи аналізу
Результати взаємодії господарюючих суб’єктів будуть залежати від періоду часу, в рамках якого вивчається їх поведінку. Відповідно, виділяють методи порівняльної статистики, статистичного та динамічного аналізу.
Перший зводиться до зіставлення підсумків статистичної оцінки діяльності в різні часові проміжки. Динамічний аналіз застосовується для визначення характеру змін економічних показників між заданими моментами часу і визначення факторів, що визначають ці зміни. Статистична оцінка передбачає вивчення дій у певний момент. Наприклад, можна визначити, як при заданих пропозиції та попит формується вартість продукту.
Методика макроекономічної оцінки грунтується на перетині трьох сфер знань: математики, статистики та економіки. Економічними методами вважаються: порівняння, групування, графічний та балансовий аналіз.
Математичні прийоми поділяють на 3 групи:
- Економічні. В їх число входять матричні методи, теорії міжгалузевого балансу, виробничих функцій.
- Прийоми оптимального програмування (нелінійне, лінійне, динамічне) і економічної кібернетики.
- Методи вивчення процесу прийняття рішень і здійснення операцій. У цій групі присутні теорії масового обслуговування, ігор, графів.
Порівняльний аналіз
Порівнянням є зіставлення досліджуваних даних і фактів. На практиці використовуються:
- Горизонтальний аналіз. Він необхідний для виявлення відносних та абсолютних відхилень фактичного значення показників від базового.
- Вертикальний аналіз. Його застосовують для дослідження структури явищ.
- Трендовий аналіз. Він використовується для вивчення відносних темпів приросту показників за кілька років порівняно з рівнем базисного року.
Балансовий аналіз
Він полягає в порівняльному вимірі двох сукупностей показників, які прагнуть до рівноваги. В результаті дослідник визначає новий – балансуючий показник.
Наприклад, при оцінці ступеня забезпеченості підприємства сировиною зіставляють потреби в ньому, джерела покриття цих потреб і встановлюють балансуючий показник – надлишок або дефіцит матеріалів.
В якості допоміжного балансовий метод застосовується при перевірці результату розрахунку впливу факторів на сукупний результативний показник. Якщо сума впливу дорівнює відхиленню від базової величини, отже, обчислення вірні.
Додатково
Для масштабного зображення показників використовуються графіки. Значення та їх залежність описується шляхом побудови геометричних фігур. Треба сказати, що графічний метод в аналізі самостійного значення не має. Він використовується лише для ілюстрації змін.
Індексна оцінка базується на відносних величинах, за допомогою яких виражається відношення рівня даного явища до базового рівня. У статистиці використовується кілька типів індексів: гармонійні, арифметичні, агрегатні і пр.
Якщо використовувати індексні перерахунки і побудувати часовий ряд, що відображає, наприклад, випуск товару у вартісному вираженні, можна об’єктивно оцінити динаміку.
Регресійний (стохастичний) і кореляційний методи використовуються при визначенні рівня зв’язку між параметрами, функціонально незалежними один від одного. За допомогою кореляції можна:
- Скласти модель існуючих факторів.
- Дати кількісну оцінку тісноти зв’язку.
Аналіз в соціології
Опис будь-яких явищ може здійснюватися самими різними способами. Одним з поширених методів аналізу в соціології вважається спостереження. В ході нього можна отримати кількісну оцінку даних за допомогою:
- Психологічного шкалювання. Як правило, для узагальнення спостережень використовуються бали.
- Виміром часу (хронометражем).
Ще один підхід – метод тимчасових вибірок. При його використанні з єдиного досліджуваного процесу для закріплення відомостей вибираються певні часові відрізки. Вони вважаються репрезентативними для більш тривалого періоду. При здійсненні реальних досліджень кількісне і якісне опису явищ здійснюється зазвичай у комплексі.
Кількісні показники можна фіксувати в ході спостереження або узагальнювати після його закінчення, включати в ретроспективний звіт. В якості основи для ретроспективної оцінки виступають загальні враження дослідника. При тривалому спостереженні вони можуть, наприклад, включати частоту будь-яких мов епізодів. Кількісні показники, таким чином, можна включити в оціночні судження. Наприклад, “він ходить в школу рідко”, “вона завжди забуває підручник” і т. д.
Крім оціночного опису подій, дослідник може використовувати бальну оцінку своїх вражень. Такі показники відображають характеристику тривалих неконтрольованих спостережень у повсякденному житті. Як показують деякі дослідження, вони цілком можуть використовуватися як один з основних або єдиний критерій адекватності психологічних тестів або характеристик індивіда.
