Оповідання «Челкаш» це рання творчість М. Гіркого. Роботу над розповіддю Гіркий закінчив влітку 1894 року. Але творіння побачило світ тільки в 1895 році, було надруковано в журналі «Російське багатство» у червневому номері.
Поштовхом для написання розповіді послужила історія, почута автором в лікарняній палаті в місті Миколаїв. М. Гіркий у цьому оповіданні зачіпає головну проблему того часу. У 1890-ті роки людей поглинала злидні і рабство, таких людей називали босяками. Автор не відчував до неї почуття жалість або огиду. А бачив їх як волелюбних, здатних співчувати долі таких же знедолених людей. Гіркий непогано знав буття бідняків, від яких відвертається соціум. Адже він сповна сьорбнув такої долі, в ранній юності та його називали «босий».
Необхідно підкреслити, що вся сюжетна лінія, повествованная в оповіданні, розгортається на тлі романтичного морського пейзажу. Автор не просто розбавляє розповідь красивим морським ландшафтом, він з допомогою цього відображає внутрішній світ і характери героїв. Горький робить докладний опис порту, як вирує в ньому різного роду робота, яка поглинає людину своїми рабськими умовами.
Головними героями розповіді є два сільських хлопця, Гаврило і Челкаш, які прагнуть відшукати свободу. Челкашу вдалося вирватися з села, і він відправився в місто, де відчуває себе вільним і не залежним ні від кого. А Гаврило був дуже залежний від свого тестя, і йому залишається тільки мріяти про свободу. Головних персонажів оповідання автор показує як дві протилежності. Вони не схожі ні зовні, ні в манері поведінки.
М. Гіркий робить великий акцент на портреті Гришки Челкаша, завзятого п’яниці, сміливого і вправного злодія. Челкаша письменник відображає як яструба, який хижо і з острахом дивиться на оточуючих, але в ньому є романтичні нотки. Гаврило у свій черга автор відображає досить простуватим, сільським хлопцем з довірливим поглядом.
Позитивним персонажем оповідання автор робить злодія і волоцюгу, Гіркий що відображає еліта того часу придушує і поглинає будь-які прояви людського потенціалу. Їм до вподоби люди гаврилівського складу розуму, з рабською і посереднім мисленням.
