Назва вірша «Ювілейне» пов’язане з роком написання – 1924, тобто, зі 125-ю річницею від дня народження А. С. Пушкіна. Саме до цього поетові Маяковський звертається у своєму монолозі, «розмовляє» з ним на рівних, а не вихваляє, і звертається до нього по-дружньому, як ніби давно з ним знайомий.
Одним з відмінностей цього вірша від інших віршів Маяковського є відсутність задиристого тони, різкого. Автор вітає його в перших же рядках, притискає руку до грудей, а пізніше зізнається, що, можливо, він єдиний насправді шкодує про смерть Олександра Сергійовича, і що він неодмінно хотів би поговорити з поетом наяву. Маяковський не раз заявляв про свою приязнь до превеликий класику літератури (є відомості, що він читав Пушкіна ночами і знав напам’ять майже всього «Онєгіна»), що і відбилося в даному вірші.
Одна з провідних тем – тема поезії і творчості. Також поет показує презирство до своїх сучасників і знову нагадує про те, що бажає жити в один час з Пушкіним. Крім того, в цьому вірші піднімається і якийсь філософський питання: «Але буває – життя постає в іншому розрізі, і велика розумієш через дурницю» – роздуми автора на тему літератури і творчості. У 1912 році був підписаний маніфест футуристів, і в рядках про любов і плакати ховається вибачення перед класиком за цей підпис. Закінчується вірш мажорною нотою і в загальному життєствердно: «Обожнюю всіляку життя!»
11 клас
Аналіз вірша Ювілейне за планом
