Аналіз вірша Ніч, вулиця, ліхтар, аптека Олександра Блоку

Вірш, про який піде мова, безсумнівно, найвідоміший твір у творчості великого поета срібного століття Олександра Олександровича Блоку. У цій статті аналізується вірш “Ніч, вулиця, ліхтар, аптека”. Про що хотів сказати Блок у своєму маленькому, але дуже популярному, а для багатьох – незрозуміле і загадкове творіння?

Ніч, вулиця, ліхтар, аптека

Аналізувати вірш Блоку неможливо без прочитання самого твору. Незважаючи на те що багато знають ці вісім знаменитих рядків напам’ять, нижче наведено оригінал віршів.

Ніч, вулиця, ліхтар, аптека,

Безглуздий і тьмяне світло.

Живи ще хоч чверть століття —

Все буде так. Результату немає.

Помреш — почнеш знову спочатку

І повториться все, як у давнину:

Ніч, крижана брижі каналу,

Аптека, вулиця, ліхтар.

Історія створення

Історичне аналізування вірші “Ніч, вулиця, ліхтар, аптека” показує, що твір був створений в 1912 році. Поет написав його 10 жовтня, в петербурзькій квартирі будинку номер 57 на вулиці Декабристів (у той час – Офіцерська вулиця). В даний час ця квартира стала музеєм Блоку.

Першим, кому Блок показав свої похмурі рядка, став його друг, також поет – Василь Гіппіус. Василь Васильович згадував у своїх мемуарах, що був вражений зневірою, що панує між цих рядків, і єдине, що він зміг сказати – це помітити, що і в його будинку є аптека. На це Блок без тіні посмішки відповів: “У всіх будинків є аптека”.

Спочатку передбачалося, що прообразом аптеки стала фармацевтична лавка Віннікова, розташована якраз на Офіцерській вулиці, поруч з будинком Блоку. Але звідти не видно каналу, який згадано у віршах. А ось від аптеки, розташованої навпроти Маріїнського театру, канал видно, і поет любив робити в цьому районі нічні прогулянки.

Дивіться також:  Скільки родів в українській мові? Особливості визначення роду у імен іменників і прикметників

Безвихідь віршів навіяний поетові часом: прийдешні зміни, буквально витають у повітрі, вселяли в тонкі, чутливі натури відчуття втрати, самотності й одноманітності. Ті, хто не належав до революційного руху, або боялися змін, або не вірили в них. Блок ставився до останніх, не просто не вірячи, а саме вважаючи, що навіть самі глобальні зміни ніяк не торкнуться природного ходу речей:

Живи ще хоч чверть століття – все буде так. Результату немає.

Похмуре вірш про нічні вулиці, ліхтарі та аптеці аналізувати допомагає особисте життя Блоку: трьома роками раніше, у 1909 році, померли маленький син і батько Олександра Олександровича. Можливо, недавня втрата також вплинула на поета, який вирішив відійти від символізму, відірваного від жорстокої реальності.