Аналіз вірша Єсеніна Буря

У першій строфі Єсенін показує

Один з віршів пейзажної лірики Єсеніна – “Буря”. Тут теж все в природі живе – усе одушевлено. Поет дуже чутливий до природи, до самих дрібних змін у її “настрої”.

У першій строфі Єсенін показує, як від грому гепнувся ліс, як зашепотіли взолнованно очерети, як зашуміли вітру… симфонію звуків доповнює, звичайно, і те, як захиталися дерева, здригнулися листя. І трохи фарб додає Сергій Єсенін в картину бурі – з гілок летить золота пил.

У другій строфі автор як би притягує до себе як до спостерігача цю бурю. Про пише, що вона плаче біля віконця. А до його мутному склу нахиляються ветли. Вони навіть хитають головами й похмуро дивляться. Створюється тривожне і печальноеиощущение.

Третя строфа показує, на що з побоюванням дивляться дерева. Далеко чорні хмари, вони, як грізні хижаки, виповзають. Ріка вирує, реве сердито, піднімає воду. Сам автор вживає поєднання “водяні кручі”, яке чудово передає відчуття небезпеки. І в самої останньої рядку показана “сильна рука”, яка і створює всю цю круговерть. Це символічна рука бурі, природи, а, може бути, самого Всесвіту.

Автор не тільки відчуває природу, але і вгадує якусь вищу силу у всьому. І він дивиться на неї з якоюсь розумною обережністю, як на велетня, але без страху, без раболепстования. Єсенін розуміє, що бурі у природі теж, звичайно, потрібні. Звичайно, трави перешіптуються в страху, листя трепут, самі люди зітхають, але всій системі потрібно оновлення та очищення. Захоплюючись стихією, Сергй Олександрович не біжить в центр бурі, але смобтрит з теплого дому, розуміючи неминучість “поганого”: грози, зими, старіння… В цьому вірші він поволі вчить читачів приймати життя такий, якою вона повинна бути. І завжди отримувати задоволення від життя.

Дивіться також:  Аналіз вірша Єсеніна Відрадила гай золота

Аналіз вірша Буря за планом