Василь Андрійович Жуковський вніс до жанр балади елементи романтизму, і цей жанр став для нього улюбленою. В основу сюжетів його творів лягли старовинні перекази й легенди різних народів. У фольклорних творах було багато містичних образів, і в баладах Жуковського яскраво виражений потойбічний відбиток стародавніх легенд.
«Лісовий цар» – це його балада на основі творів Гете. Сюжет балади – по лісу мчить на коні старий, поспішаючи довезти свого маленького сина до лікаря. Син перебуває на межі життя, марить, в його уяві виникають нереальні образи. Старий батько заспокоює дитини, пояснює його бачення звичайної дійсністю. Але коли батько доїхав до місця, він виявив, що син помер.
У творі Жуковського беруть участь три персонажі: батько, дитина і лісовий цар. Дитина дуже хвора, і батько везе його до лікаря. Він марить, йому бачиться Лісовий цар, і дитина все сильніше притискається до свого батька. Він шукає захисту, полегшення своїх страждань. Дитина каже батькові, що Лісовий цар манить його до себе, він спокусився на красу хлопчика і обіцяє дитині золото і коштовності. Розхвалює своїх прекрасних дочок, які будуть грати з ним. Потім хлопчикові здається, що Лісовий цар настільки наблизився до них, що дитині стало важко дихати.
Батько скаче, на всю силу поганяючи коня, йому шкода свого немовляти – сина. Всі його бачення він пояснює йому з точки зору дійсності. Старий обіймає і міцно притискає до себе крихітку. Батько переживає за свого маленького синочка, йому хочеться полегшити його біль і страждання. Почувши останні слова сина про те, що Лісовий цар уже близько, що ось – ось наздожене, старому батькові стає страшно, він вже «не скаче, летить», поганяє коня щосили. Але все марно, коли батько доскакав, син вже помер.
Лісовий цар – це бачення уяви хворого хлопчика, містичний персонаж з потойбічного світу. Він виникає тільки перед очима хлопчика, батько його не бачить. Хлопчик описує його батька, як старого з густою бородою, в короні, який обіцяє йому чудову життя.
З балади Жуковського стає шкода хлопчика. Це нешкідливий, невинне немовля, який помирає, не в силах перебороти свою недугу. Жуковський як пояснює, що не завжди торжествує справедливість, що часом зло здобуває перемогу, тим більше, якщо немає сил протистояти йому.
