Байка Заєць і черепаха читати
Одного разу десь під кущем
Звалила Зайця лихоманка.
Хворіти, відомо, як не солодко:
То б’є озноб його, то піт з нього струмком,
Він марить у забутті, кличе когось в страху…
Трапилося на нього натрапити Черепасі.
Ось Заєць до неї: “Голубонько… води…
Паморочиться голова… Немає сил моїх піднятися,
А тут рукою подати – ставки!”
Як Черепасі було відмовитися?..
Ось минув час, за ним пішов інший,
За третім почало сутеніти, –
Всі Черепаху чекає Косою.
Все немає і немає її. І хворий став лаятися:
“От чортів гребінець! Ось кістяна дочка!
Поплутав біс просити тебе допомогти!
Куди ж ти подівся?
Ковток води, мабуть, вже добу чекаю…” –
“Що ти лаєшся?” – Заворушилася Трава.
“Ну, нарешті, прийшла, – зітхнув хворий. –
З’явилася!” –
“Та ні, Косою, ще туди йду…”
Я багатьох черепах маю тут на увазі.
Нам допомогу швидка часом потрібна у справах,
Але горе, якщо вона в руках
У черепах!
